ОПЗЖ та інші зрадники: як вигнати представників заборонених партій з владних кабінетів

Проросійські партії заборонені, а депутати – працюють

Майже два десятки партій, пов'язаних з країною-агресором, в Україні заборонені, більшість з них – після початку повномасштабного вторгнення РФ. Але доки не відбудуться наступні вибори, в контексті яких ці партії не зможуть брати участь, обрані від них депутати всіх рівнів та члени виборчих комісій, які представляють ці політичні сили, зараз продовжують свою діяльність. Експерт з виборчого процесу Микола Бучин пояснює, що по суті їхні можливості нічим не обмежуються, вони можуть повноцінно діяти, впливати в особистих інтересах або, ще гірше – в інтересах Росії, тим сами шкодити національній безпеці України. Попри заборону проросійських партій у глобальному масштабі, їхні депутати різних рівнів та члени різних ТВК фактично на 90% продовжують працювати. 

Чи можна щось зробити у правовому полі? Звичайно, що так. Проте варто диференціювати проблему з народними депутатами та з депутатами місцевих рад. Власне, позбавити повноважень депутатів Верховної Ради зараз дуже важко, для того треба змінювати Конституцію, проводити вибори, а в умовах воєнного стану це заборонено. Щодо депутатів місцевих рівнів, то достатньо внести зміни до законодавства, щоб частково врегулювати цю ситуацію.

Як "знешкодити" нардепів від заборонених партій під час війни

Механізмів може бути багато. Навіть є кілька законопроєктів, які припадають порохом у парламенті, бо їх не виносять на обговорення, а комітет ВР, який має розглядати ці документи, не може ніяк зібратися, каже Микола Бучин. Дехто з експертів називає це відсутністю політичної волі, до того ж, як показує практика голосувань і в парламенті, і в місцевих радах, владна партія "Слуга Народу" доволі часто голосує в унісон із "залишками" проросійських партій, оскільки в обличчі цих політиків мають додаткові голоси для підтримки тих чи інших питань. На місцевому рівні підтвердженням цього є, наприклад, ситуація у Львівській облраді та обласній ТВК, де чітко простежується співпраця між чинною владою та представниками заборонених партій. 

"Позбавити мандатів депутатів ВР від проросійських партій зараз не вийде, але можна суттєво обмежити їхні можливості. Є простий спосіб, який чомусь досі не реалізований, – позбавити таких нардепів керівних посад у комітетах, підкомітетах. Наприклад, чи не найскандальніший випадок – опезежист Нестор Шуфрич очолює комітет свободи слова в Раді. Смішна і парадоксальна ситуація, але це лише один з випадків. Забравши у політиків заборонених партій можливість впливати на законодавчий процес, ми позбавимо їх можливості витягувати гроші з бюджету, адже голови, заступники, секретарі в комітетах і підкомітетах отримують додаткові надбавки до зарплати", – вважає експерт. 

Ще один інструмент впливу – це депутатські запити та звернення, якими парламентарії можуть вимагати певних дій від посадових осіб, керівників підприємств, організацій, допомагаючи ворогу та шкодячи Україні. 

Насправді можливостей обрізати крила нардепам від заборонених проросійських партій є багато, переконаний експерт Микола Бучин, але для того має бути політична воля влади. 

Фільтр для проросійських депутатів місцевих рад

Якщо ж говоримо про депутатів місцевих рад, то можна прийняти закон, який буде автоматично позбавляти їх мандатів. Наприклад, на Заході України проросійські партії не мають жодної суспільної підтримки, але мають вплив через виборчі комісії. На Сході України інша проблема, адже там справді дуже багато депутатського складу в радах, що представляють заборонені політсили. Якщо усіх їх позбавити мандатів, то виникне питання – що робити з тими радами, зауважує експерт. Пропонується варіант: замість представницького органу створювати окремі військові адміністрації. Але нюанс: у такому разі не буде партійного представництва, волі народу, а лише воля чиновників.

Інший варіант, за словами Миколи Бучина, більш радикальний – коли Служба безпеки України, правоохоронні органи перевірятимуть конкретних депутатів, які мають певні гріхи за собою. У такому разі мало б бути покарання, а також рішення суду, що не просто позбавлятиме депутатських мандатів, а й не дозволить згодом "перефарбуватися" та йти під крилом іншої політичної сили. 

"Є таке поняття як люстрація. Таким способом йшли країни Балтики, коли прийняли рішення, що всі, хто мав стосунок до комуністичної партії Радянського Союзу чи відповідних республік, втрачали право балотуватися далі. Але це палиця з двома кінцями. Ми зрівнюємо всіх в один: тих, хто дійсно є ворогами України, і їх не варто допускати до балотування, та тих, хто, ймовірно, став депутатом під впливом обставин, не діяв у інтересах проти України або переосмислив, почав по-іншому діяти в умовах повномасштабної війни", – вважає Микола Бучин.

Таке радикальне рішення має право на існування, та з іншого боку, воно певною мірою обмежуватиме право тої частини депутатів, яких не можна назвати ворогами України. Європейська спільнота це, своєю чергою, може сприйняти як удар по демократії. Крім того, коли є обмеження, завжди є можливості для зловживання. 

"Це складний процес, який вимагає ефективної великої роботи Служби безпеки України, всіх правоохоронних органів, судів. Я радше прихильник такого варіанта: партії заборонені, ті люди, які дійсно діяли вороже в інтересах держави, мають отримати відповідні судові рішення, що передбачатимуть заборону права балотуватися на наступних виборах, а всім іншим кандидатам вирок має дати суспільство", – вважає експерт. 

У цьому випадку панацеєю називає свідоме суспільство, коли без судових рішень виборець розуміє, ким є умовний Іванов, раніше пов'язаний з проросійськими партіями, і від кого той би не балотувався, за нього не проголосує. Однак говорити про архісвідоме суспільство в Україні – дуже наївно, інакше в нас не було б ватників, інформаційного впливу, "п'ятої колони". Тому ця панацея найближчим часом навряд чи спрацює. Але до цього треба прагнути, спонукає експерт: рішення народу, якщо воно свідоме, буде у будь-якому разі позбавляти маргінальні проросійські маси політичного майбутнього. 

Львівська ТВК як прецедент: що робити з членами від заборонених партій

Для вирішення проблемних ситуацій у територіальних виборчих комісіях також можна напрацювати зміни до законодавства, або ж має бути системна робота правоохоронних органів, Центральної виборчої комісії, у багатьох випадках самих виборчих комісій нижчих рівнів, які мають ініціювати виключення зі свого складу ворожих елементів. 

"Бачимо на прикладі Львівської обласної ТВК, де є певне замкнуте коло. Тут мали б включитися правоохоронні органи, ЦВК, але розуміємо, що все це зав'язано. Цей прецедент є показовим, як гарно можна нівелювати волю громадян, добиватися певних цілей, не допускати депутатів до ради. Зрозуміло, що такий приклад можуть узяти на озброєння в інших областях. У будь-якому разі, це питання вирішиться на наступних виборах: заборонені партії не будуть балотуватися, відповідно, це визначить зміну конфігурації, в тому числі у виборчих комісіях", – пояснює Микола Бучин. 

А от що робити з теперішніми представниками у ТВК проросійських партій, які на наступних виборах стануть членами від інших політсил і робитимуть те саме? По суті нічого, хоча проблема й глобальна. Обмежувати діяльність таких людей не можна, тому що немає прямої прив'язки: вони мали досвід і партія запропонувала їм стати членами, але вони не обов'язково члени партії, і навіть якщо були, могли вийти.  

Взагалі на наступних виборах, зазначає експерт, буде проблема з формуванням виборчих комісій, в принципі, їх ще до війни було проблемно доукомплектувати, а після – і поготів.