"Об'єднувати лікарні насильно, перед обговоренням стратегії - не потрібно", - Євген Кузик
Депутат Львівської міської ради, який ініціював розробку медичної стратегії Львова, вважає, що стратегія не лише для того, щоб вирішити, які лікарні об'єднувати.
З минулого року увага містян прикута до медицини як до сфери, на яку нарешті за роки незалежності почали звертати увагу і виділяти гроші. Нова техніка, нові операції, нові менеджери - інформаційний простір Львова переповнений новинами лікарень, які змагаються за місце під сонцем НСЗУ, яке не світить всім однаково.
І лише з початку року міські обранці нарешті заговорили про те, що може цивілізувати правила гри і перетворити лікарні з конкурентів у партнерів. Мова йде про розробку медичної стратегії.
Гість "Еспресо.Захід" сьогодні - депутат Львівської міської ради від Європейської Солідарності, член робочої групи для створення стратегії розвитку медичної галузі міста Євген Кузик, з легкої руки якого у січні 2021 року мер Львова Андрій Садовий ініціював робочу групу зі створення цього програмного документа.
Чому ви зацікавилися цією темою - розвитком львівської медицини?
Коли я став депутатом Львівської міської ради, мені стало цікаво, як формується бюджет міста. Я почав вивчати бюджетні процеси. Це виглядало так: один головний лікар хоче мамограф, інший - УЗД і ремонт ліфта. Вони пишуть листа в управління охорони здоров'я. Такі листи ми отримуємо від усіх лікарень міста. Як вибрати, чиї бажання задовільнити? Потрібні і мамографи, і ремонти, але на що першочергово виділити гроші? За яким принципом це робити? Цього року дали одній лікарні мамограф, наступного іншій лікарні - ремонт ліфта. Але от чому треба саме рентген, а не ліфт? На основі чого ми визначаємо першочергову потребу? Загального розуміння, що і як ми робимо, донедавна не було.
Саме це і має визначити стратегія розвитку медицини?
Стратегія - це конкретні відповіді на питання, що робити з пацієнтом, який його маршрут і що з ним робити, якщо є супутні патології. Лікуватися у Львові має бути якісно, зручно і комфортно. Лікарні у цьому процесі об'єднаються, щоб краще надавати деякі послуги. Бо до сьогодні лікарні між собою конкурують. Якщо лікарні об’єднують в рамках одного МТМО, то вони будуть змушені взаємодіяти, шукати способи не дублювати послуги один одного, а доповнювати.
Медична стратегія - це не лише про об'єднання лікарень. Це ще і відповіді на запитання, чому львів'яни обирають саме цю лікарню, як потрапляють сюди, що зробити, щоб більше людей отримало якісну медичну послугу і більше пацієнтів лікувалося не лише з Львівщини. Усе це ми пропрацюємо у стратегії.
Давайте розвивати унікальні послуги у Західній Україні, як-от кохлеарна імплантація для дітей у дитячій міській лікарні на Орлика. Давайте разом сідати і думати, як можна зробити так, щоб співфінансування імплантації для дітей і з міського, і з обласного бюджетів. Медична стратегія потрібна, бо це те, що визначає одні з критеріїв успішності сучасних львів’ян. Це наближає нас до Відня і Лондона, які вже давно мають свої медичні стратегії. До речі, коли я про це розказав Андрію Івановичу, йому дуже сподобалася ця ідея - рівнятися на Відень і робити в себе щось подібне.
Об'єднання дорослих і дитячих лікарень у цьому ключі - життєздатний проєкт?
Мені особисто не імпонує варіант об'єднання лікарні швидкої допомоги, 8 лікарні і дитячої міської. Я за об’єднання дитячої лікарні з міським пологовим у єдиний Центр матері і дитини. Так нас просять зробити деякі лікарі, експерти, громадські і пацієнтські організації.
Зараз у місті маємо ситуацію, коли один вид послуг дублюється в інших лікарнях. Наприклад, по ЛОР-відділенню має міська лікарня на Орлика, обласна лікарня "Охматдит" і ще лікарня швидкої допомоги для дорослих заявила, що обслуговує дітей. Чи є потреба у стількох ЛОР-відділеннях? Чи достатньо 2 відділень, але обладнати їх за останнім словом техніки, а решту грошей скерувати на розвиток інших відділень?
Власне! Тут і йдеться про маршрут пацієнта. Стратегія якраз і потрібна, щоб було якнайменше дублювань послуг у лікарнях. Для прикладу, якщо на 100 000 населення в нас є 20 000 пацієнтів, які потребують вторинної допомоги ЛОРів, то ми думаємо, скільки і яких відділень нам треба, щоб обслуговувати цих пацієнтів. А не так, що одна лікарня концентрує всіх найкращих спеціалістів, а інші хай роблять, що хочуть. У медичних послугах має бути пацієнтоорієнтованість і екстериторіальність, тобто послуга має бути наближена до пацієнта. Ми за те, щоб якісні послуги були рівномірно розподілені.
Ми б дуже хотіли, щоб усі лікарні зібралися за одним столом, відкрили карти, подумали, що і як кожен робить і не переходили дорогу одне одному. Досить уже конкурувати! Треба обмінюватися досвідом, а не створювати нездорову конкуренцію. Від цього програють усі. Послуга зможе бути якісною не тоді, коли всі будуть топити одне одного і переманювати спеціалістів до себе, а коли один одного будемо доповнювати. А МТМО може існувати, щоб доповнювати одне одного. Не треба в кожній лікарні розвивати неврологію - достатньо її, наприклад, у двох лікарнях. Хай інші розвивають у себе урологію, хірургію чи інші спеціалізації. Якщо є центр діабетичної стопи в одній лікарні, давайте допоможемо лікарні зробити в цій же лікарні Центр діабету, щоб зробити тут комплексну допомогу для людей з діабетом. Маневрів є багато, має бути хороший менеджмент, маршрут пацієнта та індикатори якості послуги (КПІ - чіткі вимірювані показники). Якщо лікарні чітко поставлені показники ефективності, то нема проблем працювати. Вважаю таким показником сертифікат ISO.
Але стратегія - не просто об'єднання. Це ще онкопрофілактика, маршрут пацієнта, комплекс різних дій. Крім того, має відбутися глибокий аналіз, чому і з яким діагнозом львів’янин потрапляє до лікарні і що має зробити медицина міста, щоб він звернувся на ранній стадії хвороби, а не на запущеній.
То вже не буде так, що головний лікар каже, що його лікарні треба мамограф. Якщо у стратегії написано, що кожна поліклініка має мати мамограф, то ми його купуємо. А зараз неясно, чому у місті треба 7 мамографів, а не 12 чи 20. Також незрозуміло, яка їх пропускна здатність і скільки жінок у рік він може обслуговувати.
До речі, на початку року, коли починали роботу над медичною стратегією Львова, ви подали депутатський запит про те, скільки жінок 40+ потребує обстеження на мамографі. Чи вам уже відповіли?
Поки що не маємо на комісії цих даних. Дуже сподіваюся, що переможе здоровий глузд і ми зможемо все пропрацювати. Тут є один дуже важливий нюанс: стратегію Львова треба обговорити з обласним департаментом охорони здоров'я, головними лікарями обласних лікарень. Має бути чітка розмова про те, яка роль медицини області, яких пацієнтів вони беруть на себе і як ми можемо співпрацювати з ними.
З сесійної зали час від часу лунають заяви про створення МТМО вже, ще перед прийняттям медичної стратегії Львова. Чому так?
У лютому я звернувся до Андрія Івановича, щоб створити комісію і робочу групу зі створення медичної стратегії Львова. Ми сформували групу, створили робочий документ і вносимо до нього правки, обговорюємо його з експертами. Андрій Іванович хоче робити зміни відразу. А якщо ми щось не врахували, помилились? Треба все зважено робити, тут поспішати нема куди. А якщо краще об’єднувати акушерство з дитячою лікарнею? Чи таки краще об'єднати з дорослими лікарнями? Треба сісти і все ретельно дослідити. Андрій Іванович каже, що треба об’єднувати сильних зі слабшими. Добре, тоді дайте цифри, чи справді слабші на себе не заробляють, а ті, хто заробляє, дійсно сильніший. Покажіть мені це, але не на словах, а у цифрах. Покажіть мені показники відділень, їх матеріальний стан, які послуги вони надають. Покажіть мені цей виграш у цифрах: було стільки, а стане стільки, якщо об'єднатися.
Зрештою, треба розглядати різні сценарії об'єднання. Ковідні пакети - не постійне джерело надходжень, колись епідемія закінчиться і що тоді буде з успішними сьогодні лікарнями? Якщо зараз баланс порушити, то порушиться здорова конкуренція. Невідомо, чи об'єднання вирішить проблеми лікарень з фінансуванням. Маємо запропонувати різні ідеї і знайти найкращу з них. Тоді є шанс, що ми не помилимося. Також варто враховувати ті послуги, які покриває приватна медицина. До кінця травня НСЗУ порахує всі цифри і зможе надати їх. То ми вже будемо мати більше розуміння, кому з ким краще об’єднуватися. Має бути зрозуміла ніша кожної лікарні, і тоді все у нас вийде.
Об'єднувати лікарні насильно не потрібно. Зміни мають відбуватися еволюційно. Я надіюся, що ми підемо еволюційним шляхом. Моя пропозиція така: створити концепцію, обговорити її з експертами, лікарнями, громадськістю, а вже тоді приймати рішення і об’єднувати лікарні.
Я готовий витратити ці 5 років, щоб перетворити довіру людей у якість медицини у Львові. Бачу добрих менеджерів у лікарнях, це не тільки Олег Самчук у лікарні швидкої допомоги. Ще є дуже хороші молоді менеджери в інших лікарнях, які можуть взяти на себе відповідальність.
А де у цьому всьому діалозі обласні лікарні?
Один з головних лікарів однієї з обласних лікарень на комісії сказав, щоб депутату Кузику пояснили, що він має дбати про заклади міста, а не області.
Чи Львів може стати не тільки містом айтішників, але й містом медиків?
У нас є фантастичний медуніверситет, який дає лікарів-практиків і науковців. Кожне місто, яке має свій медичний виш, має право називатися медичним містом. У нас є свої традиції, тяглість поколінь, і ми можемо успішно розвивати реформу, яку започаткувала Уляна Супрун, коли “гроші ходять за пацієнтом”.
Фото надав Євген Кузик
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал
- Актуальне
- Важливе