У Карпатах фотопастки зафіксували полювання лисиці у снігу

Відео вдалося отримати на території Ужанського національного природного парку на Закарпатті  за підтримки Всесвітнього фонду природи WWF-Україна. 

На кадрах видно характерну для лисиці поведінку, так зване мишкування. Завдяки надзвичайно гострому слуху ці хижаки здатні вловлювати навіть найменші рухи під товщею снігу. Вони завмирають, уважно прислухаються, а потім різко стрибають у сніг, щоб упіймати дрібних гризунів. 

фото: WWF-Україна

На одному з кадрів, імовірно, вже зафіксовано результат такого полювання: лисиця несе здобич. 

Камери, які зафіксували ці кадри, встановили в межах міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivores / Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків). Їх використовують для наукового моніторингу дикої природи та дозволяють спостерігати за поведінкою тварин без втручання людини. 

Що відомо про лисицю руду

Руда, або звичайна лисиця, є найпоширенішим видом серед лисиць і водночас найбільшим представником цього роду. 

Довжина її тіла становить 60-90 см, а вага – від 6 до 11 кг. Тварину легко впізнати за рудим хутром, яке світлішає на животі та горлі й темнішає на лапах, а також за загостреною мордою, пухнастим хвостом і настовбурченими вухами. 

Лисиця є м’ясоїдно-всеїдним видом, що дозволяє їй адаптуватися до різних умов. Основу її раціону становлять дрібні гризуни, але вона також може живитися птахами, безхребетними, плодами, падлом і навіть харчовими відходами поблизу людських поселень. 

Як уникнути конфліктів із хижаком 

Останніми роками лисиці дедалі частіше з’являються поблизу людських осель, що інколи призводить до конфліктів. Водночас у більшості випадків їх можна уникнути без шкоди для тварин. 

Фахівці WWF-Україна наголошують: використання зброї чи капканів не вирішує проблему і не є ефективним підходом. 

Натомість у країнах ЄС застосовують гуманні методи захисту господарств — електричні огорожі ("електропастухи"), собак-охоронців, шумові та світлові відлякувачі або їх поєднання. 

Подібні рішення вже впроваджуються і в Україні. Зокрема в Карпатському регіоні за підтримки WWF-Україна громадам передано 45 електроогорож. Вони довели свою ефективність у захисті ферм, худоби та пасік і допомагають зменшувати конфлікти між людьми та дикими тваринами. 

Фахівці підкреслюють: гармонійне співіснування людини і дикої природи можливе за умови поєднання знань, сучасних рішень і відповідального ставлення до довкілля.

• Ведмежий притулок Домажир на Львівщині відновлює роботу: як потрапити на екскурсію