Стартував процес забудови Вододільного хребта на межі Закарпаття і Львівщини: Жденіївська громада почала процедуру екооцінки

Про це повідомили у ГО "Збережи Пікуй". 

 У Жденіївській сільській громаді офіційно розпочали підготовку до потенційної забудови Верховинського Вододільного хребта вітровими електростанціями. На сайті громади 2 грудня о 15:13 оприлюднено повідомлення про початок процедури Стратегічної екологічної оцінки (СЕО), яка є стартовим етапом перед розробленням детального плану території.

Громадськість має щонайменше 10 днів, аби подати пропозиції до обсягу майбутнього дослідження. Як наголошують активісти Save Пікуй, такі пропозиції можуть надсилати всі громадяни України — це право вони уточнили у відповідальних органів. Підготовлені матеріали стануть основою для розроблення ДПТ, який згодом буде винесено на громадські слухання і, у разі затвердження, може відкрити шлях до початку будівництва на хребті.

Вододільний хребет, фото: ГО "Екосфера"

У Save Пікуй наголошують: саме на ранніх етапах процедури є можливість впливати на рішення. Активісти закликають долучатися фахівців — орнітологів, гідрологів, геологів, ботаніків, зоологів, ґрунтознавців, експертів з туризму, культури, містобудування та охорони ландшафтів. Потрібні також дослідження щодо впливу на водні системи, біорізноманіття, міграційні шляхи тварин і візуальні домінанти Карпат.

Екологи нагадують, що попередні проєкти в Нижньоворітській та Тур’є-Реметівській громадах спричинили конфлікти через початок робіт попри зауваження в процедурі оцінки впливу на довкілля. Саме тому активісти закликають максимально залучити науковців та громади, аби не допустити повторення цих ситуацій на Верховинському Вододільному хребті.

Вододільний хребет, фото: ГО "Екосфера"

Ймовірно планують мінімум з десяток вітротурбін

Раніше Еспресо.Захід писав про наміри забудови Вододільного хребта вітряками. Зокрема, станом на літо 2025 року офіційних повідомлень про розробку детальних планів чи проведення громадських слухань щодо ВЕС на Вододільному хребті не було. Проєкт імовірно зачіпає землі кількох громад (Костринська громада на Закарпатті, можливі дотичні території на Львівщині), що потребуватиме міжобласної координації. Екологи і юристи наголошують на відсутності прозорості: планування відбувається без належного інформування громадськості, що може порушувати законодавство (Орхуська конвенція тощо). 

Масштаб проєкта точно не оприлюднено. За оцінками, на відрізку Вододільного хребта може бути встановлено кілька десятків вітряків (порядку 10–20) сумарною потужністю 50–100 МВт. Ці показники випливають із загального плану: на Ужгородський (в т.ч. вододільний) район передбачено близько 43 турбіни потужністю ~200 МВт.  Турбіни запроектовані такого ж класу, як і на інших ВЕС (5 МВт, висота башти ~100 м). Значна довжина хребта дозволяє лінійне розміщення установок, але потребуватиме протяжної інфраструктури.

Верховинський Вододільний хребет, який слугує водорозділом басейну р. Тиси (Чорне море) та басейну р. Вісли (Балтійське море), оточений з усіх боків лісами, пралісами та особливо цінними територіями природно-заповідного фонду. Туди немає автомобільних доріг, лише піші стежки.

Вододільний хребет – осердя кількох природоохоронних територій, зокрема, поруч розташовані національні парки і заказники (НПП "Ужанський", ландшафтний заказник "Соколові Скелі", вище згаданий "Привододільний"). Усі згадані території входять до Смарагдової мережі, тобто мають європейське значення для збереження природи. Будівництво ВЕС тут несе ризик масштабного впливу: через вирубування лісів може постраждати функція вододілу (зміна стоку води по різні боки Карпат), можливе збільшення паводків. Негативний вплив на фауну також суттєвий – обертання лопатень вітряків становить загрозу для перелітних птахів, кажанів, які мігрують уздовж гірського хребта. Екологи наголошують, що кожен хребет, де планують вітряки, або є пралісом, або частиною екомережі, тому без строгих природоохоронних обмежень "зелена" енергетика тут стає руйнівною.

Більше читайте тут: Карта масштабної забудови вітротурбінами високогір'я Закарпаття, яку планують здійснити компанії з донецьким корінням