На Волині на прощання з полеглим бійцем прилетів лелека

Під час прощання з полеглим військовим Миколою Андрійчуком у Підгайцівській громаді на Волині прилетів лелека. Це сталося в момент, коли жителі, ставши на коліна, зустрічали земляка, який повернувся з фронту "на щиті"

Зміст

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив політик і держдіяч, 3-й президент України Віктор Ющенко, передає Еспресо.Захід.

"Сьогодні ми є свідками події, яка виходить за межі земного розуміння. Подивіться на цей кадр, закарбуйте його у своїй душі. Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це – дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя", – зазначив Віктор Ющенко.

На Волині на прощання з полеглим бійцем прилетів лелека

фото: Підгайцівська територіальна громада

За інформацією Підгайцівської територіальної громади, 30 квітня житель села Воротнів, солдат Микола Андрійчук повернувся додому "на щиті".

Микола Андрійчук

фото: Підгайцівська територіальна громада

Його шлях воїна розпочався у липні 2024 року. Микола служив старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення, віддано виконуючи свій військовий обов’язок. Життя Героя обірвалося 6 листопада 2024 року поблизу міста Торецьк Бахмутського району внаслідок ворожої атаки БПЛА.

Родина пережила довгі місяці невідомості та надії. Рідні до останнього вірили, що Микола живий. Лише у квітні 2026 року, після тривалого процесу ідентифікації тіл, переданих під час обмінів, експертиза підтвердила найстрашніше.

Миколу Андрійчука поховали з усіма військовими почестями на кладовищі біля церкви. Під звуки військового оркестру, прощальні постріли та Державний Гімн України дружині Героя вручили державний прапор – символ свободи, за яку він віддав найдорожче.

Що відомо про полеглого захисника

Микола Леонідович народився 1 червня 1983 року у Воротневі. Навчався у ВПУ №9 за фахом електрогазозварювальника, згодом багато років працював на заводі "Богдан Моторс". Друзі та близькі згадують його як світлу та добру людину. Він щиро любив життя та захоплювався риболовлею. На момент загибелі захиснику був 41 рік.

У полеглого воїна залишилися дружина, батьки та старший брат.

Тернопільській школі №11 присвоїли ім’я Героїв 44-ї артилерійської бригади

2026, вiвторок

14 липня