Слідами зниклих галицьких містечок: маршрут "Привиди штетлів" з’явився на національній турплатформі "Мандруй Україною"

Про це повідомили в Шептицькій міській раді. 

маршрут створили за ініціативи Асоціації вугільних громад України у партнерстві з Державним агентством розвитку туризму України та департаментом спорту, молоді та туризму Львівської ОДА.

"Привиди штетлів" — це дводенна подорож протяжністю близько 200 кілометрів, що проходить через Львів, Жовкву, Великі Мости, Шептицький, Сокаль і Белз. Маршрут розповідає про єврейські громади, які століттями формували економічне, релігійне та культурне життя цього регіону.

Під час мандрівки туристи зможуть побачити збережені синагоги, єврейські кладовища, історичні будівлі, музеї та місця, пов'язані з розвитком хасидизму. Водночас маршрут привертає увагу до територій, які нині проходять шлях трансформації після занепаду вугільної промисловості, відкриваючи їхній туристичний і культурний потенціал.

Серед ключових локацій маршруту — Жовківський замок, мурована синагога та будинок Урі Файвуша у Жовкві, руїни синагоги у Великих Мостах, палац Потоцьких і єврейський цвинтар у Шептицькому, стара й нова синагоги у Сокалі, а також синагога доброчинного товариства "Ішре Лев" і старовинний єврейський кіркут у Белзі.

Маршрут дозволяє не лише побачити архітектурні пам'ятки, а й дізнатися більше про життя галицьких штетлів, розвиток єврейського друкарства, ремесел, торгівлі та трагічну долю місцевих громад під час Другої світової війни.

За словами організаторів, ця подорож покликана відкрити маловідомі сторінки історії Львівщини, повернути пам'ять про багатокультурне минуле краю та сприяти розвитку туризму в громадах, які сьогодні шукають нові можливості для економічного розвитку.

Довідково: Штетл — це тип невеликого міста або містечка з великою часткою єврейського населення, який існував у Східній Європі (зокрема в Україні, Польщі, Білорусі та Литві) до середини XX століття. Такі поселення сформували унікальну субкультуру та спосіб життя, де тісно перепліталися релігійні традиції, ремесла, торгівля та мова ідиш.

Життя громади зосереджувалося навколо ринкової площі, синагоги, молитовних будинків та єврейських шкіл. Мешканці штетлів здебільшого займалися торгівлею, ремеслами та утриманням заїжджих дворів.

Читайте також: Понад містом здіймаються дві тисячі кам’яних стел. Репортаж із городоцького єврейського некрополя на Хмельниччині