Перший бій УПА проти нацистських окупантів: 83 роки тому сотня Перегіняка розгромила німецький гарнізон у Володимирці

"Еспресо.Захід" розповість більше про події цього дня й значення бою для подальшої боротьби з нацистами.

Звільнення Володимирця – це перша легальна збройна акція УПА проти нацистських загарбників, зазначають в Українському інституті національної пам’яті. Німці відтоді тривалий час не наважувалися повертатися в містечко. Розпочалася широка антинацистська боротьба Української повстанської армії. Символічно, що через 10 днів після цієї збройної акції, а саме 17 лютого 1943 року, почалася 3-тя конференція ОУН (б), яка прийняла рішення про негайне створення партизанської армії та початок відкритої збройної боротьби проти нацистських і більшовицьких поневолювачів.

Передумови

Керівництво Організації українських націоналістів (б) восени 1942-го розпочало підготовку збройного опору проти терору нацистської окупаційної влади. Утворення власної партизанської армії відбувалося на основі об’єднання українських самооборонних відділів, щоб вести ефективну та стратегічно виважену національно-визвольну боротьбу.

Розгорталися повстанські структури, створювали перші партизанські загони, що стали основою майбутньої армії. Серед них – відділ референта Крайового проводу ОУН Сергія Качинського – "Остапа" на Берестейщині, Григорія Перегіняка поблизу Луцька, хорунжого "Яреми" в районі Колки-Степань, "Ворона" в Пустомитських лісах і "Крука" на Кременеччині (Тернопільщина). За п’ять років по тому керівництво національним підпіллям назвало символічним днем заснування УПА 14 жовтня 1942-го.

20 січня 1943-го Григорій Перегіняк і його боївка (8 осіб) здійснили напад на німецьку поліційну колону неподалік села Городець Володимирецького району (деякі дослідники саме цю акцію називають першим зіткненням УПА з німецькими військовими частинами). Були знищені четверо німців, а три десятки власовців, що входили до німецького загону, розбіглися. У відповідь німці за два тижні заарештували провідного діяча ОУН на Сарненщині – "Діброву". Його утримували у підвалі будинку німецької жандармерії у Володимирці.

Бій під Володимирцем

У ніч із 7 на 8 лютого 1943-го сотня Григорія Перегіняка здійснила зухвалий напад на Володимирець. На той момент у містечку основні окупаційні сили складалися із 30 німецьких жандармів, 70 російських козаків (колишніх військовополонених Червоної армії) та 80 узбеків (також колишніх радянських бранців). Операція була доволі ризикованою з огляду на достатньо численний гарнізон. Цілком очевидно, що на боці повстанців мали бути несподіванка і нічна пора, особливо – блискавичний напад.

Бій тривав цілу ніч й завершився розгромом німецького гарнізону. Було розбито станицю німецької жандармерії й здобуто значну кількість зброї та амуніції. Також з ув’язнення визволено "Діброву".

Загинули 7 супротивників, в тому числі німецький командир жандармерії. 6 козаків було виведено із собою і після допиту страчено в лісі неподалік Володимирця. 

Втрати сотні становили одного убитого і двох поранених. Після блискавичної атаки, користуючись безладом, що запанував у містечку, сотня швидко відійшла з райцентру.

Григорій Перегіняк. Фото з польської кримінальної справи 1935 року, фото: istpravda.com.ua

Значення бою

Уже від лютого 1943 року географія нападів на нацистські гарнізони суттєво розширилась, каже в інтерв’ю АрміяInform фахівець з історії українського націоналізму, доктор історичних наук Іван Патриляк. 

"Навіть з тих документів, які збереглися до нашого часу, відомо про Дубно, Кременець та Пінськ – міста, розташовані на великому географічному просторі від сучасної півночі Тернопільської області до сучасної Білорусі. Це свідчить про те, що в усіх цих районах активно формувались повстанські відділи – підрозділи, які стануть у майбутньому частинами УПА. Більше того, вони почували себе доволі впевнено для того, щоб здійснювати атаки на гарнізони містечок", – зазначає історик.

За його словами, кінець зими 1943 року був відзначений активізацією створених ОУН повстанських підрозділів з метою визволення заарештованих українців і захоплення зброї та інших матеріальних ресурсів. А від початку березня почалось суттєве розширення географії українського повстанського руху, системними стали напади на німецькі господарські об’єкти й склади між Рівним та Новоград-Волинським. Це, на думку німецьких аналітиків, свідчило про створення повстанцями великих запасів.

"Активізація повстанських підрозділів від лютого 1943 року створювала передумови для розгортання цих відділів у великі повстанські з’єднання з настанням весни. З огляду на це можна стверджувати, що успішний напад сотні Григорія Перегіняка на німецький гарнізон у Володимирці став прологом до подальшої боротьби УПА проти нацистських окупантів", – переконаний Іван Патриляк.