Лише 35 пар на всю Україну: науковець на Рівненщині 14 років вивчає підорлика великого

Про це повідомило Франкфуртське зоологічне товариство в Україні, передає Еспресо.Захід.

Дослідженнями птаха займається Михайло Франчук, заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника. Робота не для слабкодухих: щоб дістатися до гнізда підорлика, науковець спочатку годину-дві добирається до болота, а потім ще півтори години пробирається крізь нього. Після цього підіймається по мотузках на дерево заввишки понад 10 метрів. Залежно від сезону маршрут долають у гідрокостюмі, гумових чоботях або навіть сандалях, адже рівень води в болоті щороку різний.

В Україні налічують лише 25-35 пар підорлика великого, у Польщі та країнах Балтії по кілька пар. Попри свою рідкісність, птах відіграє важливу роль в екосистемі: підорлик великий є індикаторним видом, тобто за станом його популяції можна судити про здоров'я всієї екосистеми водно-болотних угідь.

Загроз для виду чимало. Головна з них — трансформація боліт і катастрофічно мала чисельність популяції. Через брак партнерів свого виду підорлики великі схрещуються з підорликами малими, що призводить до гібридизації. А ще у гнізді зазвичай вилуплюються два пташеняти з різницею у тиждень, і старше незмінно вбиває молодше. Це не брак їжі, а природна поведінкова стратегія виду, яка додатково скорочує і без того малу популяцію.

Досвід сусідів показує, що ситуацію можна змінити. У Німеччині для спорідненого підорлика малого вже чотири роки застосовують охоронну практику: друге яйце вилучають із гнізда і вирощують окремо. Завдяки цьому чисельність виду вдалося збільшити на сотню птахів. Франкфуртське зоологічне товариство кілька років підтримує дослідження Михайла Франчука, забезпечуючи пальним, фотопастками, акумуляторами та гідрокостюмами.

• У Яворівському парку на Львівщині на Великдень народилося лоша дикого коня-тарпана.