Грязьовий вулкан у Старуні на Прикарпатті може претендувати на статус об’єкта ЮНЕСКО, — науковець

Про це повідомило Суспільне.

Грязьовий вулкан у селі Старуня на Прикарпатті може претендувати на внесення до списку об’єктів ЮНЕСКО. Таку думку висловив доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу Денис Зорін.

За його словами, це єдиний активний грязьовий вулкан у Карпатському регіоні, який безперервно функціонує з 1977 року. Об’єкт має наукову цінність і може використовуватися для спостереження за геодинамічними процесами.

фото: Суспільне Івано-Франківськ

Геологічна пам'ятка

Як розповів Суспільному краєзнавець Ярослав Титиш, у 1984 році територію вулкана офіційно визнали геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення. Площа охоронної зони становить близько 60 гектарів. Наприкінці ХІХ — у першій половині ХХ століття тут діяли озокеритні копальні.

Під час промислових робіт у 1907 році на цій території виявили рештки мамонта та добре збереженого шерстистого носорога, зазначає Титиш. Він додає, що у 1929 році в Старуні також знайшли рештки ще кількох носорогів, оленя та інших тварин, які жили понад 25 тисяч років тому.

фото: Суспільне Івано-Франківськ

Сьогодні частина цих артефактів експонується в музеях Львова та Кракова, а окремі фрагменти можна побачити у краєзнавчій кімнаті місцевого ліцею, де представлені також знаряддя праці давніх мешканців регіону.

Вулкан може слугувати індикатором землетрусів

За словами краєзнавця Ярослава Титиша, об’єкт діє з 1977 року і є єдиним подібним у Карпатському регіоні. Титиш додає, що вулкан може слугувати індикатором землетрусів на відстані до трьох тисяч кілометрів.

Він також наголошує, що існує дві основні версії походження об’єкта — природна та пов’язана з діяльністю людини. "Коли у масиві Вранча в румунських горах 1977 року був сильний землетрус, він (вулкан) почав працювати. Час від часу він реагує на землетруси. Навіть коли в Ірані є землетрус, він реагує — починають більше виділятися грязеві водогазосходження", - говорить краєзнавець.

Окремо Титиш згадує про людські фактори, у районі тривалий час велися гірничі та бурові роботи, що, за однією з гіпотез, могло вплинути на формування геологічного об’єкта через зміну тиску в надрах.

"Може претендувати на загальне значення як об'єкт ЮНЕСКО"

"Це такий унікальний об'єкт, який може навіть претендувати на загальне значення як об'єкт ЮНЕСКО", — зазначає доцент катедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу Денис Зорін.

За його словами, висота грязьового вулкана у селі Старуня становить близько трьох метрів, а діаметр кратера приблизно 30 сантиметрів. Із нього на поверхню виходить суміш нафти, мінералізованих вод і озокериту. Через високу концентрацію солей рослинність у зоні кратера майже не розвивається.

фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Він може прогнозувати землетруси на відстані приблизно три тисячі кілометрів — від Румунії до Середньої Азії. Навіть за декілька днів можна передбачити землетрус. Для цього треба, наприклад, поставити якийсь геофон, датчик або нахиломір, щоб міряти, як змінюється рельєф. Елементарно — поставити термометр. За допомогою зміни температури можна вже дізнатися, що відбуваються зміни в земній корі", — пояснює Денис Зорін.

Голова Богородчанської громади Ростислав Заремба зазначає, що Старуня має потенціал стати науково-туристичним центром. У 2004 році фахівці університету нафти й газу розробили концепцію створення рекреаційно-наукового комплексу "Парк льодовикового періоду", однак наразі проєкт не реалізовано через відсутність інвесторів.

• "Господар лісу" знову у кадрі: на Рівненщині зафільмували рідкісного лісового кота