У храмі Прилбич на Львівщині загострився 20-річний конфлікт між УГКЦ та "ковпаківцями"

Про це повідомили у Львівській Архиєпархії Української греко-католицької церкви.

Там заявили, що 17 листопада в Прилбичах на Львівщині, родинному селі митрополита Андрея Шептицького, відбулося рейдерське захоплення храму Львівської Архиєпархії УГКЦ сектою "ковпаківців".

"Увечері невідомі увірвалися на територію храму, де ганебно ображали священника Андрія Стадницького, який служить для цієї громади.

Засуджуємо такі дії й просимо молитовної єдності в нелегкий час. Місце, де відбулося нечуване, – це святиня для усієї нашої Церкви. Кожного року відбуваються численні паломництва до Прилбичів, щоб помолитися та відновити духовні сили", – пишуть в УГКЦ.

Відео з місця події також оприлюднив священнослужитель, доктор богослов'я та патристичних наук, отець Юстин Бойко.

У коментарі медіа "Твоє місто", отець Андрій Стадницький, який очолює офіційну парафію УГКЦ у Прилбичах розповів, що конфлікт цього разу виник через службове приміщення храму, яке "ковпаківці" намагалися відчинити, попри встановлену там охоронну систему. 

Раніше парафія уклала договір із поліцією охорони, і там встановили сигналізацію.

Андрій Стадницький зазначає, що храм у Прилбичах відчинений для всіх, проте виключно під час богослужінь Української греко-католицької церкви.

Суть конфлікту між УГКЦ та "ковпаківцями"

Конфлікт у Прилбичах триває вже понад два десятиліття. Його витоки пов’язані з призначенням священника Богдана Радюка, який починав служіння як греко-католицький священник. Однак із посиленням руху прихильників Василя Ковпака він поступово дистанціювався від УГКЦ і разом із частиною парафії приєднався до так званих "ковпаківців".

Василь Ковпак є одним із представників лефевристського напряму і засновником Священичого братства святого священномученика Йосафата. Його відлучили від Католицької церкви за самовільне створення семінарії та висвячення священників, наслідуючи приклад Марселя Лефевра.

29 липня 2007 року, у день народження митрополита Андрея, до Прилбич приїхали священнослужителі та монашество на чолі з владикою Глібом Лончиною. Та церква виявилася зачиненою, а браму заблокували ланцюгами — частина парафіян, що підтримувала рух Ковпака, відмовилася впускати прочан до храму та відкрито протистояла офіційній церкві.

Після цього парафія розділилася: вірні УГКЦ почали відвідувати інші храми або молитися вдома, тоді як інша частина лишилася з отцем Радюком.

У листопаді 2007 року, у день смерті митрополита Андрея Шептицького, до Прилбич знову прибули священники та миряни на чолі з митрополитом Ігорем. Тоді було знято колодки, відкрито браму, а внутрішні двері храму довелося розрізати болгаркою. Відтоді отець Андрій Стадницький приступив до виконання обов’язків пароха, і громада остаточно розділилася на дві частини — його парафію та парафію Богдана Радюка.