Три роки тому росіяни атакували Яворівський полігон 30 ракетами: хроніка трагедії

"Еспресо.Захід" нагадає про трагічну сторінку війни, коли на 18-й день повномасштабного вторгнення Росії полігон на Львівщині зазнав масованої ракетної атаки. 

Історія виникнення полігону

Його історія сягає 1940 року, коли він був створений на базі колишнього польського військового полігону після анексії заходу України Радянським Союзом. Під час розширення полігону було примусово депортовано близько 125 тис. мешканців сіл, які знаходились на цій території, зникло понад 170 сіл та хуторів.

Займаючи площу понад 42 тисяч гектарів (з 1998 року – 36 тис. га), полігон став одним із найбільших в Україні. Після розпаду СРСР він підпорядковувався Збройним силам України, а з 1995 року тут почали проводити міжнародні навчання в рамках програми НАТО "Партнерство заради миру".

До 2022 року Яворівський полігон був важливим центром підготовки українських військових та співпраці з іноземними партнерами.

Атака 13 березня: контекст та наслідки 

Яворівський полігон. Руйнація, Фото: ТК Цапієнка

Атака на Яворівський полігон відбулася 13 березня 2022 року, на 18-й день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 

Цей удар став наймасштабнішим обстрілом Львівщини від початку війни. 

Полігон, розташований лише за 20 км від кордону з Польщею — країною НАТО, — був стратегічною ціллю для російських військ. У цей період на його території проходили підготовку українські військові, зокрема новобранці та іноземці, які зголосилися воювати у складі ЗСУ, а також зберігалася іноземна військова допомога. Росія прагнула зірвати підготовку ЗСУ та продемонструвати свою здатність завдавати ударів поблизу кордонів Альянсу. 

Удар був здійснений приблизно о 6:00 ранку крилатими ракетами класу "повітря-земля", запущеними з літаків над Чорним морем із району російського міста Саратов.

Російські війська випустили понад 30 ракет по Яворівському полігону, з яких вісім влучили в ціль, зокрема в казарми, де перебували військові. Українська протиповітряна оборона збила частину ракет, але уникнути трагедії не вдалося. 

За офіційними даними, у підсумку загинуло 64 людини, ще понад півтори сотні отримали поранення різного ступеня тяжкості. Серед жертв були як досвідчені військові, так і щойно мобілізовані. Пожежі та завали ускладнювали рятувальні роботи. 

Міністерство оборони Росії заявило про знищення до двох сотень "іноземних найманців" і зброї, але Україна спростувала ці дані. Хоча як тоді писав The New York Times, у складі Українського іноземного легіону на той час на базі дійсно тренувалося близько 1000 іноземних бійців. Як повідомила виданню Грати волонтерка Тетяна Ящишин, яка була в той час на полігоні, ніхто з "легіонерів" не постраждав, бо вони організовано пішли в ліс на час тривоги. 

Ця атака стала сигналом для НАТО, що війна наближається до їхніх кордонів, а міністр оборони України Олексій Резніков назвав її "терористичним актом" і вкотре закликав закрити небо над Україною.

Судовий процес над зрадником-коригувальником 

Розслідування атаки виявило, що вона була скоординована з допомогою російського агента на території України. У червні 2022 року СБУ затримала 73-річного Олександра Косторного, уродженця Львова та колишнього працівника КДБ СРСР. 

Його звинуватили у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України) за передачу ФСБ детальних карт Яворівського полігону з позначками розташування казарм і гуртожитків через месенджер Telegram. 

Косторний, який очолював проросійське "Російське товариство ім. О. Пушкіна", стверджував, що надсилав карти "для збору грибів", але слідство довело його співпрацю з ворогом. 

У травні 2024 року Галицький районний суд Львова засудив його до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. У березні 2025 року апеляційний суд Тернополя залишив вирок без змін. 

Паралельно військова прокуратура розслідує дії російських військових, причетних до обстрілу, а свідками виступають постраждалі та рідні загиблих.

Тож атака на Яворівський полігон 13 березня 2022 року стала однією з найтрагічніших подій початку повномасштабної війни, оголивши вразливість навіть західних регіонів України від російських ракет. Вона підкреслила необхідність посилення протиповітряної оборони та стала поштовхом до активізації міжнародної підтримки, яка згодом переросла у надання нам сучасних систем ППО.

Натомість суд над Косторним показав, що боротьба з внутрішніми зрадниками є невід’ємною частиною захисту держави в умовах повномасштабної війни. 

Ця трагедія увійшла в історію як "чорна неділя" для Львівщини та всієї України.

Читайте також: Написали – помер від нещасного випадку: історія ветерана, який загинув на Яворівському полігоні від ракетної атаки