Депутата із Сокаля підозрюють у фіктивній позиці на $800 тис. та недостовірному декларуванні, — "Схеми"
САП повідомила про підозру депутату Сокальської міськради Володимиру Ковальчуку, якого підозрюють у наданні неправдивих показань детективам НАБУ у справі проти голови АМКУ Павла Кириленка та внесенні недостовірних даних до декларації
Про це повідомили "Схеми".
За даними слідства, депутат Сокальської міськради міг надати неправдиві свідчення щодо договору позики, який використовували для пояснення походження активів родини високопосадовця. У межах цього провадження детективи допитували Володимира Ковальчука, оскільки він фігурував як особа, що нібито надала позику родині голови Антимопольного комітету Павла Кириленка.
Йдеться про позику на $800 тис., яку нібито отримав тесть голови АМКУ Олександр Матієнко. За його словами, ці кошти планували використати для інвестування у нерухомість у Києві, зокрема квартири, офіси та паркомісця у житловому комплексі "Оболонь плаза".
У НАБУ та САП вважають, що така позика могла бути фіктивною, а сам договір підробленим. За даними експертизи, підписи у документі могли бути виконані у 2024 році, хоча датований він 2021 роком. Також є ознаки штучного "зістарення" документа.
Крім того, слідство вважає, що Ковальчук вніс недостовірні дані до декларації, зазначивши неіснуючу позику, а також звернувся до суду з вимогою стягнути цей "борг". У 2025 році Ужгородський суд задовольнив позов депутата, однак САП оскаржила це рішення й апеляцію розглядатиме Закарпатський апеляційний суд.
Дії депутата кваліфікували за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), ч. 4 ст. 358 (використання завідомо підробленого документа) та ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації).
Сам Володимир Ковальчук у коментарі журналістам заявив, що вважає підозру необґрунтованою та назвав її тиском через його статус свідка у справі. Він також зазначив, що не бачив висновків експертизи договору і не знав про родинні зв’язки Матієнка з посадовцем.
Що відомо про справу Кириленка
У березні минулого року НАБУ та САП розпочали кримінальне провадження щодо голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка за статтями "незаконне збагачення" та "декларування недостовірної інформації".
Кримінальне провадження розпочали 22 березня - наступного дня після виходу матеріалу "Схем" (Радіо Свобода), в якому розслідувачі виявили, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала нерухомість і автівки загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень.
Йдеться про великий маєток та дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва та четверо апартаментів з паркомісцями в Ужгороді, оформлені на батьків та бабусю дружини.
Журналісти з’ясували, що ніхто з родичів Кириленка не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило б, щоб придбати все це коштовне майно. При цьому посадовець не вказував в декларації нерухомість та авто, якими користується його родина, додають "Схеми".
14 серпня НАБУ і САП повідомили Кириленку про підозру в незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації.
27 серпня Вищий антикорупційний суд утретє не обрав йому запобіжного заходу, а згодом Кириленко вніс 30 мільйонів грн застави.
Уже в грудні НАБУ і САП завершили розслідування у справі щодо незаконного збагачення Кириленка на 72 млн грн. Йому змінили підозру - тепер його підозрюють у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірних відомостей.
- Актуальне
- Важливе