"Підтоплення можуть стати буденністю": експерти про те, чому Зубра топить Львівську громаду й околиці та як із цим боротися

"Еспресо Захід" розпитало у фахівців, у чому була причина неготовності до наслідків сильної негоди 10 липня, чому наявні комунікації та інфраструктура не витримали стихійного лиха та як цьому можна зарадити в майбутньому. 

Наслідки розуміли ще в давнину: чому виникають проблеми з розливом річки Зубра 

Як розповів у коментарі львівський дигер і дослідник річок Андрій Риштун, проблематику виходу річок з берегів люди загалом розуміли доволі давно. І саме у зв’язку з цим ніколи не розселялися на території заплав, тобто ділянках біля водойм, які затоплюються під час повеней. 

"Якщо раніше річка мала куди розливатися, тобто мала цю заплаву, то зараз повздовж усієї водойми ці береги вирівняли. Це і є основна причина – річці просто немає куди дівати воду, коли починаються сильні дощі, і вона не встигає стекти", – вказав дигер.

На цій проблемі в коментарі наголосив і керівник громадської організації "Зручне місто" Юрій Тер-Арутюнян, додавши, що якщо люди освоюватимуть ці зони "безпечного розливу", то вода все одно знаходитиме шляхи для виходу з річища – затоплюючи будинки, підземні паркінги й усе, що навколо неї було збудували люди. 

Ще однією проблемою Юрій Тер-Арутюнян називає питання нерозділеної каналізації. Мовиться про те, що в усьому світі її зазвичай розділяють на побутову та дощову. Натомість у Львові ще за часів Австро-Угорщини каналізацію прокладали так, що одна система виконувала обидві функції, і оскільки цю проблему досі не розв’язали, вона просто не витримує таких навантажень.

фото: Ірина Давосир/Еспресо

Однак обидва співрозмовники погоджуються – нещодавня злива була справді рекордною і невідомо, чи розливів можна було б уникнути повністю.

"10 липня вночі спостерігався надзвичайний дощ. Кількість опадів становила 110,2 мм за 12 годин. Це становить 115% від місячної норми. Така кількість опадів фіксується вперше за весь багаторічний період спостережень", – повідомили у Львівському гідрометцентрі.

Як боротися з наслідками боротьби людини з природою

Одне з рішень, яке запропонував Андрій Риштун, – підняття рівня берегів та їхнє укріплення, як це роблять у Карпатах.

"Ви напевно бачили, як це роблять біля Яремча. Просто укріплюють береги камінням, роблять їх вищими й міцнішими. І так воно буде триматися", – зазначив дигер.

Таким чином потоки води вдасться перенаправити в місця, де вони не матимуть такого руйнівного впливу. 

Інше рішення, набагато складніше у реалізації – відновлення озера на Сихові, яке спустили після забруднень від хімічного й автобусного заводів. 

"Оскільки Львів – великий бенефіціар розливів Зубри, то абсолютно логічно, що за наявності величезного озера вся ця вода буде затримуватися там. І в такому разі нічого страшного не відбувалося б, принаймні нижче по течії. Ну, і Львів та його околиці це точно врятувало б", – додав дослідник львівських водойм.

Про необхідність відновлення природних водних об’єктів у громаді розповів і очільник "Зручного міста". Однак зазначив, що до цього ж потрібно очищувати річища водойм і не забудовувати прибережні території, даючи річці можливість знаходити шлях і не підтоплювати людські оселі.

"Потрібно бути готовими до того, що, якщо під вашим вікном тече потічок, то в один день він може стати величезним. Це треба враховувати", – вказав активіст. 

Юрій пригадав і про світову практику створення тимчасових споруд приймання води. Як приклад він навів умовний скейтпарк у формі чаші, де під час потужних злив збиратиметься вода і з часом повільно та контрольовано сходитиме. 

Не останню роль серед причин руйнівного впливу надмірних опадів, за словами активіста, відіграє надмірне замощення вулиць і мала кількість зелених насаджень, адже вода просто не просочиться крізь бруківку та пливку. Тому варто подбати про нові насадження.

"За сукупності цих дій, а також збереження наявних і створення нових водойм нам вдасться боротися із негодою. Однак, якщо ми не схаменемось і на місці озер і далі виростатимуть "авалони", то підтоплення стануть буденністю", – підкреслив керівник громадської організації. 

Причини затоплення Львова й околиць

Якщо стосовно способів боротьби з наслідками негоди відповіді співрозмовників були дещо схожими, то причини незвичної географії повеней вони вказують різні. Мова про те, що цього разу потопи фіксували на околицях міста й за його межами, зокрема у Сокільниках, Зубрі, Скнилові, частинах Сихівського та Франківського районів. Водночас раніше під воду здебільшого йшли перехрестя Сахарова – Вітовського, вул. Торф’яна й інші ділянки у Львові. 

На думку Андрія Риштуна, причиною цього є сама природа опадів 10 липня, яка була дещо відмінною від "традиційної" негоди. 

"У нас традиційно Полтва завжди розливалась, але вона боїться різких і потужних дощів, тобто не треба тривалого дощу. Якщо впаде 10-15 мм, то вода не встигає втекти. У випадку з Зуброю було навпаки – лило всю ніч і, хоч не сильно, але довго, тому річка наповнилася. Так і виходить, що місця, де зазвичай топить, витримали. Проте там, де ніхто не очікував… Це абсолютно інший характер дощу", – пояснив дослідник водойм.

Поряд із тим він зауважив, що це не виключає системних проблем міста з Полтвою. Однак додав, що з ними намагаються боротися шляхом створення нового колектора на сумнозвісному перехресті, а на Торф’яній – розширенням наявної мережі.

"Наразі через війну важко реалізувати щось масштабніше й не таке тимчасове. Тому будемо бачити Львів у воді ще не раз", – додав Андрій Риштун. 

Натомість Юрій Тер-Арутюнян вказав, що саме ці тимчасові заходи, зокрема чистка старих дощоприймачів і встановлення нових на тому ж перехресті Сахарова – Вітовського, вберегли ділянки від підтоплення. А от з навколишніми селами, особливими тими, що не є частиною Львівської громади, ситуація просто невідома.

"Перш за все, треба в комплексі дивитися, чи мають ті населені пункти системи водовідведення. Зрозуміло, що деякі ділянки сіл узагалі не каналізовані. Але і в деяких місцях навколо цих річок і потічків усе позабудовували впритул, і воді просто не залишили місця, аби кудись дітися. Та й незрозуміло, чи чистять ці громади та села свої водойми", – пояснив активіст, зазначивши, що потрібен окремий аналіз кожної ситуації. 

При цьому керівник ГО "Зручне місто" наголосив, що загалом такі проблеми виникають через банальне неврахування будівельних та екологічних норм. 

"Недалекоглядність… Усі жили так, ніби не знали, до чого готуватися. Спершу 1990-ті, потім нульові. Всюди були важливі гроші, а тепер приходимо до розуміння причин і наслідків, до впливу екології на життя людини. Ми ж лише зараз дожили до дискусій про це в публічній площині, тому, можливо, буде щось змінюватися", – підсумував Юрій Тер-Арутюнян.