Яка ситуація з укриттями на ринку нерухомості у Львові й чи вплине їхня наявність на ціну

Хто мав би за цим стежити, чи будуть нові укриття та бомбосховища у Львові і як це вплине на ціну, Еспресо.Захід запитав у виконавчого директора Асоціації західноукраїнських забудовників Юрія Мартинюка. 

Він розповів, що закон впроваджується. Та, крім законодавчих норм, наявність укриттів є ще й вимогою часу, адже покупці звертають увагу передусім на ті комплекси, де є укриття.

"На сьогодні це така опція, яка обов'язково має бути. Але є інша річ – повноцінні бомбосховища. Я не можу сказати, що знаю, аби хоч на одному об'єкті з тих, які почали зводити після 24 лютого 2022 року, будували власне бомбосховища. Адже між укриттям і бомбосховищем є велика різниця. Укриття проєктують у всіх об'єктах і їх обладнують, як правило, в підземних паркінгах. Відтак паркінг має дві функції – власне паркінгу й укриття", – пояснив Мартинюк.

На промислових об'єктах, де є комерційні нежитлові комплекси, забудівельники  пробують запроєктувати кімнати на різних поверхах, які можуть слугувати укриттям, каже пан Юрій. Там відсутні вікна, а стіни зроблені з монолітного бетонного каркаса.

Як приклад він наводить комплекс, який будуть у Львові на перехресті Стрийська - Наукова. Там на кожному поверсі є приміщення, яке на щодень має інший функціонал, але може використовуватись як укриття. 

Фото: ВАРТА

Україна – не Ізраїль

Керівник Асоціації західноукраїнських забудовників наголошує, що в цьому випадку не варто проводити паралелі з укриттями-кімнатами (мамади, "захищений простір квартири"), які є в Ізраїлі. Каже, що навіть небезпечно говорити про такі речі в соцмережах або ж тим більше нефахівцям у цій галузі, бо ситуація в країнах зовсім різна. 

"Давайте чітко розуміти, що потенційні загрози, які є в Ізраїлі від сусідніх терористичних організацій, коли ті володіють ракетами класу "сам зробив", – це геть інше, ніж потенційні загрози від балістичних, крилатих та інших ракет, якими володіє і які запускає Росія по Україні. Російські ракети завдають просто нищівних ударів по житловій і критичній інфраструктурі. При влучанні такого роду балістики не завжди й укриття допомагає. Тому я волів би про них (кімнати-укриття) не говорити в нашій державі. Чому? Тому що вимог і стандартів до таких об'єктів насправді у нас немає", – роз'яснив Мартинюк. 

За словами фахівця, мають бути чітко стандартизовані правила у відповідних документах.

"От говорять: "а в Ізраїлі". А що це таке, чи воно нам підходить, і чи потрібно? Тому хочу наголосити, бо це важливо – у нас немає технічних вимог до будівництва таких систем укриття, які є на кожному поверсі в кожній квартирі. Їх просто не існує", – сказав він.

На думку девелоперів, каже Мартинюк, перш ніж говорити, чи в Україні щось впроваджувати, чи ні, варто зрозуміти, про що саме йдеться. Що таке "аналог мамадів", чи є до них вимоги та чи мета виправдає засоби. 

"Скажу, що це точно здорожило б зведення нових будинків, адже щоб передбачити проєктування монолітної конструкції всередині будинку, треба так спроєктувати, аби не втрачалася корисна площа. Це все складні рішення. А чи в нас вони якось врятують людей – невідомо", – додав керівник Асоціації.

Кого каратимуть, якщо в новобудовах не буде укриттів?

Відповідальність за відсутність укриттів у будинках, які зараз зводять, буде не лише на забудовниках, а й на чиновниках, які вирішуватимуть, чи можна задавати певний будинок в експлуатацію. 

"Без виконання всіх законодавчих вимог, у тому числі державних будівельних норм, що передбачають наявність укриття в житлових комплексах, такі об'єкти не повинні приймати в експлуатацію. Все дуже просто", – зазначив Мартинюк. 

Він вважає несправедливим, що часто всю провину за порушення намагаються покласти саме на забудовників.

"Якщо говорити про санкції, то якщо такі будинки чи житлові комплекси будуть прийняті в експлуатацію, це вже питання санкцій до відповідних посадових осіб, які прийняли їх в експлуатацію. І коли я чую, що забудовники погані, бо не зробили масу речей, я тоді запитую: а чому ж держава дала на це дозвіл? Органи місцевого самоврядування чи структури, які мають адміністративно-владні повноваження, прийняли ж це в експлуатацію, то які питання до підприємця?" – підсумував Мартинюк. 

Він каже, що за будівельними вимогами укриття може бути облаштоване в підземному паркінгу і всі житлові комплекси намагаються цього дотримуватися, проєктуючи у своїй документації підземні паркінги чи інші приміщення, які облаштовують під укриття.

Фото: Freepik

В Асоціації не знають, чи будують нові бомбосховища у Львові

Юрій Мартинюк каже, що наявність підземних паркінгів з облаштованими в них укриттями не впливає на ціну помешкання або ж впливає несуттєво. Такі укриття – обов'язкова вимога сьогодення. 

"А якщо говорити про бомбосховище, то я не знаю, чи хтось у своїх об'єктах запроєктував повноцінне бомбосховище. Бомбосховища за замовчуванням є укриттями, але укриття не можуть бути бомбосховищами".

Як приклад Юрій Мартинюк наводить столичне бомбосховище, відновлене за всіма стандартами та вимогами на базі Київського політехнічного інституту. 

"Це університетський об'єкт, йому дали нове життя. Його підлаштували під потреби студентів, але це де-факто новий об'єкт, який можна використовувати саме як бомбосховище. У ньому там можуть перебувати кілька сотень людей з відповідними вентиляційними системами, подачею води і так далі", – розповідає директор Асоціації західноукраїнських забудовників.

Щодо будівництва нових бомбосховищ у Львові, то в асоціації не мають про це інформації. 

"Я не аналізую кожен будівельний майданчик на предмет проєктної документації. Те, що я знаю, за будівельними вимогами укриття може бути облаштовано у підземному паркінгу, і всі житлові комплекси у Львові, про які мені відомо, намагаються цього дотримуватись. Вони мають у проєктній документації підземні паркінги або інші приміщення, які облаштовують під укриття. Це факт. Просто, ще раз наголошу, потрібно розуміти, що укриття і бомбосховища – це геть різні категорії споруд", – підсумував Юрій Мартинюк. 

• Як зазначено на сторінці Міністерства відновлення розвитку громад, територій та інфраструктури України з 1 листопада 2023 року набули чинності Державні будівельні норми захисних споруд цивільного захисту. Ознайомитись з ними можна за посиланням.