"Як Східна Галичина поєдналася з цивілізованою Європою": 164 роки тому з Відня до Львова прибув перший потяг

"Еспресо.Захід" розповість більше про значення події для України та Львова.

"Gazeta Lwowska" писала напередодні: "Після довгого очікування наближається радісний день, від якого починається і в нас регулярний рух на залізниці ім. Карла Людвіга. Вона безпосередньо з'єднає Львів з цілою мережею європейських залізниць. За допомогою залізничних шляхів Східна Галичина поєднається з цивілізованою Європою... утворить шлях, що проляже від східних кордонів Австрії аж до узбережжя Адріатичного моря. Столиця краю, як і взагалі Галичина, відтепер матимуть допуск до збільшення активності промислу і полегшеної торгівлі".

Як раніше в інтерв’ю "Еспресо.Захід" розповів завідувач Музею історії львівської залізниці Роман Патик, подія була надзвичайно важлива. 

"Дуже багато людей збігалися подивитись на те диво. Бо для людей це було диво. До цього знали, що таку роботу (перевозити на великі відстані людей) можуть виконувати лише живі істоти – коні, воли. А тут металева машина – пихкає, димить і везе людей. Це було щось надзвичайне. Коли потяг уже приїхав до Львова, було те саме. Привокзальну площу заполонило багато людей. Урочисті вітання і все як належить", – зазначав Роман Патик.

Львівська магістраль – найстаріша в Україні

Перший пасажирський потяг з чотирьох вагонів під назвою "Ярослав", який рухався зі швидкістю приблизно 20 км/год, виїхав з Відня 3 листопада. Увечері того самого дня його з великими почестями зустрічали в Перемишлі, а з Перемишля до Львова поїзд прибув уже 4 листопада 1861 року. На всіх станціях його курсування – у Медиці, Мостиськах, Судовій Вишні, навіть у Мшаній поїзд вітали сотні селян, прибуттям поїзда захоплювались і місцеві музиканти. З цієї дати почався літопис Львівської залізниці. Водночас це був перший залізничний рейс на території України, з нього стартувало регулярне пасажирське сполучення між Віднем та Львовом.

Відтоді залізниця продовжувала розвиватись, і не лише на західних, а й на східних, північних теренах. Коли звучали фанфари з приводу народження залізничного первістка у Східній Галичині, англійські інженери представили на затвердження технічний план будівництва магістралі, що з'єднала б Львів з Чернівцями. Проєкт було затверджено і за два роки уклали залізничне полотно завдовжки 267 км. 1 вересня 1866 року від Львівського двірця вирушив перший поїзд, який через дев'ять годин уже зустрічали в Чернівцях. 

На початку XX століття назріла необхідність будівництва нового двірця у Львові. Нову споруду ввели в експлуатацію 26 березня 1904 року. Двірець вважався одним із найкращих у Європі, як з архітектурного, так і з технічного погляду.

Будівництво залізниці

Прокладання колії з Перемишля до Львова протяжністю майже 100 км започаткували 1859 року. У жовтні 1861-го у Львові завершили будівництво вокзалу, який мав бути відправним центром для чотирьох напрямків: зі Львова до Кракова, Чернівців, Бродів і Підволочиська.

Колію будувало приватне привілейоване товариство галицьких залізниць імені Карла Людвіга. Землю під будівництво залізниці викупляли. 12 лютого 1861 року були куплені землі в районі нинішнього Левандівського моста (Богданівка). Це були землі відомої львівської родини Богдановичів. Звичайно, проти будівництва залізниці був великий спротив, особливо господарів. Адже люди не розуміли, що це буде. Багатьом господарям колія перерізала їхні земельні наділи.

Оскільки шлях, яким пролягала залізниця, рельєфно був дуже складний – гори, долини й багато річок чи потічків, – побудувати залізничну колію було нелегко. Робили все, звісно, вручну. Працювали по 12, а то й більше годин. 

За словами Романа Патика, охочих працювати на колії було доволі багато, бо можна було заробити непогані гроші. 

"Кількагодинно працювали по коліна у воді, робітників доїдали комарі, а робочий день був по 12 годин. Робочими інструментами були лопата, кирка, сокира, граблі. Деколи підводи. І основне – для праці була потрібна тачка. На неї накидали по 100 кілограмів землі. Зі стокілограмовою тачкою за робочий день робітник проходив приблизно таку відстань, як із Привокзальної до Брюховичів", – розповідав Патик.

Пропагували залізницю, як найновіший вид транспорту, відомі люди (як їх тоді називали, "достойники"). Це граф Анджей Потоцький, князь Леон Сапєга, Александер Фредро. Вони, власне, були ініціаторами будівництва залізниці.

Ця дата вважається початком історії залізниць в Україні. А від 2002 року 4 листопада в Україні відзначають День залізничника.