Як Львів завоював ЮНЕСКО. 27 років тому історичний центр міста оголосили частиною Світової спадщини
На конференції, яка відбулась в грудні 1998 року у японському місті Кіото, офіційно ухвалили рішення включити історичний центр Львова до списку ЮНЕСКО
Ініціатором включення Львова до Списку світової спадщини ЮНЕСКО був колишній міський голова Львова Василь Куйбіда. У 1996 році фахівці Інституту «Укрзахідпроектреставрація» разом із істориками, архітекторами та представниками міської влади створили номінаційне досьє міста. У ньому вони аргументували унікальність Львова з кількох ключових причин: винятковою планувальною структурою історичного центру, збереженістю середньовічного осередку та багатою архітектурною спадщиною.
Для презентації міста на міжнародному рівні організували офіційну презентацію у штаб‑квартирі ЮНЕСКО в Парижі, де делегація України представила аргументи на користь включення Львова до списку.
Як все було
У 1997 році Міжнародна рада з питань охорони пам’яток і визначних місць (ICOMOS) направила до Львова експертну групу. Фахівці оцінювали стан збереженості історичних об’єктів, а також автентичність планування та архітектури.
Вони відзначили, що історичний центр Львова - один із найкраще збережених у Європі історичних міських ансамблів із багатовіковою забудовою.
Експерти підкреслили синтез архітектурних і художніх традицій Східної Європи, Італії та Німеччини, який відображено у різноманітності стилів - від готики та ренесансу до бароко, класицизму та сецесії.
Окремо відзначали культурно-історичну та мультикультурну цінність міста: Львів був і залишається місцем, де довгий час співіснували українці, вірмени, євреї, поляки та німці, а їхні культурні центри розташовані поруч.
Особливе враження на експертів справив Вірменський квартал, який вони назвали абсолютно унікальним ансамблем, подібного якому немає в Європі.
Фінальне рішення ухвалили на 22-й сесії Комітету всесвітньої спадщини, яка відбулася у грудні 1998 року в Кіото. Після короткого обговорення Комітет проголосував за включення Львова до списку ЮНЕСКО, визнавши його історичний центр цінним прикладом культурної спадщини світового значення.

фото: gettyimages
Що входить до території ЮНЕСКО
До охоронної зони входять: площа Ринок, середмістя, Святоюрський комплекс та Високий замок. З буферною зоною територія охоплює понад 2,4 тис. гектарів. У 2013 році до Списку ЮНЕСКО увійшли також дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України, серед яких: Церква Зіслання Святого Духа в Потеличах, найстаріша дерев’яна церква Львівщини, збудована у 1502 році - Церква Святого Юра в Дрогобичі, дерев’яна церква у місті Жовква та дерев’яна святиня з Маткова.
ЮНЕСКО внесло до списку не окремі будівлі, а весь історичний ареал Львова. Більшість міст у списку організації світової спадщини мають окремі об’єкти: собор, площу, комплекс будівель. У випадку Львова внесено весь історичний центр разом із Підзамче і Високим Замком. Це означає, що охороняється не лише ратуша та площа Ринок, а й десятки міських кварталів, храмів, кам’яниць і вулиць.
Загалом територія ЮНЕСКО у Львові охоплює понад 1200 об’єктів архітектури, значна частина яких внесена до державного реєстру пам’яток.

фото: ukrainaincognita.com
Чому Львів потрапив в ЮНЕСКО швидше, ніж історичний центр Відня чи Брюгге
Площу Ринок у Львові визнали однією із найавтентичніших у Європі. Більшість кам’яниць тут зберегли планування XVI–XVII століть.
Передовсім так сталось тому, що Львів, як одне з небагатьох міст регіону, яке практично не зазнало масштабних знищень під час двох світових воєн. Саме тому його середмістя зберегло свою первісну структуру, а багато архітектурних пам’яток - оригінальні елементи.
Місто стало живим музеєм під відкритим небом: тут кожен квартал показує окремий історичний шар - від княжої доби, до епохи Речі Посполитої, Австрії та міжвоєнної Польщі.
Що дав Львову статус ЮНЕСКО
Для міста та його мешканців це неабиякий репутаційний престиж. Те, що ми переймаємося питаннями збереження культурної спадщини, багато говорить про наші свідомість та світогляд.
З іншого боку, статус культурної спадщини ЮНЕСКО дає і фінансові дивіденди. Місто отримало доступ до міжнародних грантів та програм (GIZ, USAID, Nordic Fund тощо).

фото: Суспільне
Крім того, об’єкт, який входить до переліку пам’яток Світової спадщини, автоматично потрапляє у путівники ЮНЕСКО. Це сприяє туристичній привабливості міста, а тому притягує відвідувачів з усього світу. Таким чином, туристична галузь отримала додатковий стимул до розвитку. Після включення до списку Світової спадщини турпотік у Львів зріс у кілька разів. Статус працює як міжнародний сертифікат якості: туристи отримують гарантію, що місто має унікальний вигляд і збережене автентичне середовище.
Але отримання статусу - це не тільки престиж, а й серйозні зобов’язання. Місто повинно: зберігати автентичний вигляд забудови, уникати реконструкцій, що можуть спотворити історичний ландшафт. Всі масштабні проєкти потрібно погоджувати з експертами.
Світова спадщина: масштаб і український контекст
Станом на 2023 рік у Списку Світової спадщини ЮНЕСКО налічується 1157 об’єктів з 167 країн світу. З них 900 культурних, 218 природних і 39 змішаних - тобто таких, що поєднують культурну та природну цінність.
Лідером за кількістю об’єктів є Італія - країна може похвалитися 58 об’єктами Світової спадщини. За нею йдуть Китай (56), Німеччина (51), Іспанія та Франція (по 49), Індія (40) та Мексика (35).
Для України цей список менш чисельний, але не менш цінний: станом на 2023 рік в країні є 8 об’єктів, серед яких і історичний центр Львова.
У серпні 2023 року експерти ЮНЕСКО запропонували внести ансамбль історичного центру Львова (також як і Києва) до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою, через військові дії.
- У Львові виявили цінні розписи в будинку на вул. Олени Степанівни, пошкодженому під час російських атак
- Актуальне
- Важливе