Водяний колапс у Львові: чому влада призначає винним "Франца Йосифа" й не пропонує рішень

Після масштабної аварії на магістральному водогоні наприкінці жовтні депутати Львівської міської ради ініціювали публічне обговорення технічної готовності міських служб і планів на зиму. На сесії вони планують заслухати керівництво Львівводоканалу та визначити, чи були зроблені всі необхідні кроки, аби запобігти аваріям

Депутати вимагають звітів і прозорості 

Одним з ініціаторів скликання сесії Львівської міськради є фракція "Європейської Солідарності". Там раніше оприлюднили заяву, в якій вимагають публічного звіту керівництва ЛМКП "Львівводоканал". У документі депутати наголошують, що майже половина водопровідних мереж міста зношена, а після кожної великої аварії влада "знову шукає винних замість того, щоб працювати на випередження".

"ЄС" також вимагає звіту наглядової ради підприємства – її створили, щоб контролювати ефективність роботи водоканалу та використання бюджетних коштів. Депутати хочуть бачити реальний аналіз технічного стану мереж, кількість замінених кілометрів, статистику аварійності й обсяг коштів, які з тарифів ідуть на модернізацію.

"Ми закликаємо міську владу перейти від реакцій до системних дій: провести інвентаризацію мереж, регулярну діагностику без розкопок і сформувати реальний план оновлення з чіткими термінами", – йдеться в заяві.

Голова фракції Петро Адамик у коментарі Еспресо.Захід  зазначив, що на сесії депутати також хочуть почути, чи можна терміновими рішеннями, зокрема виділенням коштів, реально вирішити проблему. 

"І головне – що потрібно зробити, щоб подібні ситуації не повторювалися в майбутньому. Зрозуміло, що доведеться "підставити плече" бюджетом – а він, самі розумієте, і так обмежений. Ми вже детально це обговорюємо — і на нарадах, і в робочих групах. До роботи долучили експертів. Навіть керівник данського водоканалу готовий фінансово долучитися. Тобто ситуація – робоча, і ми сподіваємося, що зможемо зробити реальні кроки на покращення. Що з цього вийде – побачимо. Є ухвала, і депутати мають визначитися, чи вважають роботу керівництва водоканалу задовільною, чи ні", – розповів він.

За словами Адамика, ухвалу щодо заслуховування і оцінку керівництва водоканалу зареєстрували чотири фракції: "Варта", "Європейська Солідарність", "Свобода" та "Голос", окрім "Самопомочі". 

"Очевидно, що спротив буде – чиновники не люблять, коли їхню роботу оцінюють. У нас система побудована так: коли перемога – усі переможці і всім - премії, а коли проблеми – винен хтось абстрактний, умовний "цісар Франц Йосиф", бо, мовляв, труби стояли 120 років, а мали 150. Але ми хочемо розібратися, чому це сталося, і як не допустити повторення", – наголосив депутат.

фото: ЛМР

Погано організована ліквідація аварії

У фракції "Голос" Львівської міської ради також мають запитання до водоканалівців.  Зокрема голова фракції Віталій Троць зауважив у коментарі Еспресо.Захід, що перше питання, яке турбує депутатів, – це технічна готовність.

"Під час обговорень ми зрозуміли, що всі знали: в нас сотні кілометрів старих водогонів. Але коли сталася аварія такого масштабу, виявилося, що ми технічно не були готові її швидко ліквідувати. Тому хочемо з’ясувати, чи планувалися ці речі заздалегідь: чи водоканал вчасно подавав пропозиції про потребу в техніці — екскаваторах, трубах, запірній арматурі і що міський голова з цими потребами робив. Бо, по суті, з’ясувалося, що цього всього просто не було", – каже він.

Друге питання, за його словами,  це готовність до зими, бо якщо така ж аварія трапиться посеред морозів, і не тільки з водоканалом, а й з теплоенерго, це буде катастрофою.

"Треба мати чіткий план, які ресурси виділити вже зараз. Можливо, доведеться тимчасово призупинити деякі інші проєкти й спрямувати кошти саме на підготовку до надзвичайних ситуацій. Якщо подібне станеться взимку, це може стати справжньою катастрофою: труби полопають, і відновлення затягнеться до весни", – вважає депутат.

Ще одна претензія до роботи водоканалу – відсутність належної техніки та водовозів для підвозу води під час аварії 

"Раніше у нас була ціла база таких машин, а тепер вони кудись зникли. Ми виявилися не готовими навіть до тимчасового забезпечення мешканців водою", – підсумував Троць. Відповідь на ці питання його фракція хотіла б почути під час звіту водоканалівців на сесійному засіданні. 

фото: ЛМР

Водогони ремонтують "клаптиками"

Запал чотирьох фракцій міськради не підтримує голова комісії міської інфраструктури, інженерного та житлового господарства ЛМР і представник фракціі "Самопоміч" Андрій Шевців. На його думку,  заява про оцінювання керівництва водоканалу може вийти популістською, а комісія, хоч має запитання до комунального підприємства, все ж вважає співпрацю з водоканалом конструктивною. 

Окрім того, він переконаний, що вина і відповідальність за стан магістральних водогонів – і на громаді міста, яка є власником мереж.

"Усі мережі, труби, електрощитові, кожен сантиметр кабелю – це власність міста. А це значить, що для ремонту потрібно готувати проєктно-кошторисну документацію, виділяти кошти з бюджету, проводити торги. Це займає багато часу й потребує значних витрат", – розповів Еспресо.Захід  Шевців.

За його словами, витоків на магістральних водогонах справді багато, адже мережі дуже старі – деякі ділянки експлуатують понад 70–100 років.  Крім того, через різну протяжність мереж, рельєф (підйоми, спуски, підводні ділянки) і старіння матеріалів аварії трапляються регулярно. 

Повна заміна магістрального водогону потребує мільярдів гривень. А без залучення додаткових коштів, кредитів чи інших фінансових інструментів, замінити магістральний водогін одномоментно неможливо. Тому щороку можливо проводити тільки так звані "клаптикові" ремонти, під час яких замінюють найбільш аварійні ділянки.

"Якщо на відрізку довжиною один-два кілометри за кілька місяців стається п’ять-шість витоків, цю ділянку розкопують і замінюють трубу на нову поліпропіленову. Вона не боїться корозії й має значно довший термін служби", – додає він.

фото: ЛМР

"Львівводоканалу бракує фахового керівництва"

Колишній депутат Львівської міськради Володимир Гірняк вважає, що технічна й інженерна система міста занепала через некомпетентність керівників. На його думку, саме це стало однією з причин такої масштабної аварії, яких раніше не траплялось. Свого часу Гірняк очолював тимчасову депутатську комісію з питань вивчення діяльності Львівводоканалу, тому стверджує, що управління цим комунальним підприємством дуже складний технологічний процес. 

"Як на мене, ключова проблема полягає в тому, що інженерно-технічний, житлово-комунальний напрям у місті фактично зруйнований. Його просто не існує. Там працюють люди, які в цьому нічого не тямлять. Подивіться, хто керує водоканалом чи на тих, хто очолює відповідні департаменти — це люди, які не мають належного фаху чи досвіду. Саме тому, на мою думку, і сталася ця проблема", - переконаний ексдепутат.

На його думку, з 2013 року кадрова політика у цій сфері у Львові деградувала. На місце фахівців прийшли люди без досвіду.

За словами Гірняка, нині першочерговим завданням є стабілізувати ситуацію, адже подібна аварія може трапитися будь-коли.

"Потрібно знайти фахових людей, які погодяться взяти на себе відповідальність і стабілізувати систему. Можливо, запросити когось із тих, хто колись керував водоканалом. Наприклад, Миколу Одуху — це професіонал, який міг би зібрати команду й очолити процес", – пропонує ексдепутат.

Він переконаний, що така команда має у найкоротші терміни провести повний аудит комунального господарства, щоб зрозуміти, де найбільші ризики та що потребує термінового ремонту.

"Реальна потреба – це не 150 мільйонів, які просять на водоканалі, а щонайменше мільярд гривень. А вони пишуть про закупівлю техніки, якісь латання дірок. Але звідки вони знають, що саме треба "латати"? Це свідчить лише про одне – повну некомпетентність", – підсумував Гірняк.

Що передувало 

23-25 жовтня на одному з напрямків, який постачає воду до Львова за межами міста, одна за одною сталися чотири аварії. Через це понад три доби близько 50 тисяч мешканців були без води.

Зокрема у Львові без водопостачання були райони: Рясне-1, Рясне-2, Левандівка, а також частково Залізничний, Шевченківський та Франківський райони згідно з переліком вулиць.

Не було води й в сусідніх селах: Рудно, Рясна-Руська, Підрясне, Домажир, Воля Добростанська, Заверещиця, Затока, Повітно, Велике Поле, Вороців, Карачинів, Солуки, Страдч.

Увечері 24 жовтня на магістральному водогоні Д-600 у селі Домажир біля Львова завершили аварійні роботи. Однак сталася нова аварія на тому ж напрямку поблизу села Кожичі. Через великий витік різко впав тиск у мережі, тому ремонтники були змушені знову тимчасово зупинити водозабори, щоб ункнути подальших пошкоджень.

У Львівводоканалі ситуацію на водогоні назвали "наймасштабнішим викликом для системи водопостачання міста за останні десятиліття".

Такої ситуації, коли частина міста залишалося без води протягом трьох діб, а повторні аварії не дозволяли стабілізувати подачу, не пам’ятають навіть ветерани підприємства.

Оновлення мереж триває, але потрібні мільярди

На час аварії в районах, де води не було, працювали водовозки та стаціонарні пункти роздачі води. 

"Але були і збої – не всі приватні компанії, які мали допомогти, виконали свої зобов’язання", – написав  у своєму блозі  заступник міського голови Андрій Москаленко. 

Він визнає, що проблема серйозна, але запевняє, що роботи ведуться.

"Із понад двох тисяч кілометрів водопровідних мереж близько 500 перебувають у критичному стані. Щороку Львівводоканал оновлює понад 30 кілометрів, і це вже дає результат. За кілька років втрати води скоротилися майже на 20%, а кількість аварій — утричі. На найбільш проблемному напрямку "Схід" їх стало у 20 разів менше", — зазначив  Москаленко.

Він пояснює, що вирішити швидко проблему не вдасться. 

За його словами, лише на оновлення одного магістрального напрямку, де сталася остання аварія, потрібно понад два мільярди гривень – це значна частина річного бюджету Львова. 

"Такі проєкти не можна зробити одразу, але ми послідовно рухаємось у цьому напрямку", – додав він.

• Відновлення водопостачання після масштабних аварій біля Львова: водоканал досі промиває мережі