Він був ключовим союзником у питаннях деколонізації України, - В'ятрович про Андрія Парубія

"Андрія знав десь з 1990-х років. Ми з ним розминулися в університеті: він закінчував історичний факультет Франка, я вступив на той самий історичний факультет. Але Андрій залишався дуже активним в такому духово-студентському, громадсько-політичному житті, тому я про нього чув з 90-х років", — пригадує В’ятрович.

Вони почали безпосередньо перетинатися у середині 1990-х, зокрема під час акції протесту проти комуністів у Львові біля пам’ятника Іванові Франкові в 1997 році. Та справжнє побратимство, каже В’ятрович, прийшло під час Помаранчевої революції.

"Андрій був однією з ключових фігур тієї революції, а я тоді був активістом громадянської кампанії "Пора!". Відтоді наші контакти стали дуже близькими. У парламенті він був для нас, громадських діячів, однією з головних опор, особливо коли йшлося про мовне законодавство. Ми завжди знали, що на нього можна покластися", — розповів він.

Політик згадує і Харківські угоди, коли сам протестував разом з тисячами людей на вулиці, а Парубій у парламенті намагався зірвати голосування. Пліч-о-пліч вони пройшли і Революцію гідності, і подальшу роботу в державній владі.

"Андрій як голова Верховної Ради був одним з ключових союзників у нашій спільній політиці українізації та декомунізації. Саме завдяки нам тоді вдалося ухвалити низку важливих законів", — підкреслив В’ятрович.

Він додав, що їхня остання зустріч відбулася на останньому засіданні для Андрія. Символічно, що одним з останніх законів, за який той проголосував, був "Закон про засади державної політики національної пам'яті Українського народу". Після цього, як зазначив В'ятрович, вони вже не бачилися, а згодом надійшла "страшна новина про його загибель".

Львів прощається з Андрієм Парубієм

Від собору Святого Юра у Львові сотні людей – серед них рідні, друзі, соратники, колеги з Верховної Ради, представники "Європейської Солідарності" та інших політичних сил, військові, волонтери і львів’яни, які знали пана Андрія особисто або шанували як політика й громадського діяча вирушають до центру міста. Кількість охочих попрощатися із загиблим лише збільшується, а до процесії приєднався спікер ВРУ Руслан Стефанчук та ще кілька нардепів від різних партій.

• У Львові 30 серпня близько опівдня на вулиці Єфремова вбили громадського й політичного діяча Андрія Парубія. Убивця здійснив у нього близько 8 пострілів з пістолета. За даними правоохоронців, постріли зробила людина, одягнена як кур'єр служби доставки. Ймовірний нападник був на електровелосипеді. Він підійшов до Парубія, вистрілив і поїхав далі.
• Головний прокурор Львівщини Микола Мерет під час брифінгу повідомив, що слідство вивчає російський слід у вбивстві Парубія й не бачить зв'язку з убивством  відомої мовознавиці Ірини Фаріон, що сталося торік у Львові
• Після вбивства Парубія народний депутат від "Європейської солідарності" Володимир Ар’єв заявив, що Андрій Парубій ще за пів року до свого вбивства звертався із проханням надати йому державну охорону, однак йому відмовили. В УДО згодом пояснили, чому так зробили.