Провали й досягнення Львова у 2025 році: від міжнародних титулів до інфраструктурних збоїв

Про провали й досягнення Львова 2025 року читайте в огляді Еспресо.Захід.

Програш Львова в конкурсі "Європейська столиця культури 2030"

У Брюсселі 21 жовтня оголосили переможця конкурсу "Європейська столиця культури 2030". Львів, який уперше представляв Україну на фінальному етапі після отримання кандидатства в ЄС, поступився чорногорському місту Никшич.

Делегація Львова на чолі з мером Андрієм Садовим мала зустріч із головою Брюсселя Філіпом Клозом. Коментуючи результати конкурсу, Садовий наголосив на чесній боротьбі: "Цього разу Львів не став культурною столицею Європи. Це означає, що наша перемога ще попереду. Дякую всій команді — це було дуже гідно!"

Читайте також: Над концепцією Львова на конкурс Європейської столиці культури працювали понад 100 діячів культури

Директорка Інституту стратегії культури Юлія Хомчин пояснила, що перемога в конкурсі залежить не лише від наявних досягнень міста, а й від концепції та ідеї, які воно пропонує Європі: "Це певною мірою конкуренція концепцій. Ми ставили собі питання: що ми як спільнота можемо дати Європі та яка ідея буде драйвити нас і даватиме віру у 2030 рік".

Утім досвід участі в конкурсі мав подальший розвиток. 18 грудня міська рада затвердила програму "Відповідальність бути", яку створила команда, що працювала над заявкою Львова на "Європейську столицю культури 2030". Програма інтегрує напрацювання Європейської столиці культури в міську культурну політику.

Сміттєпереробний завод: черговий зрив запуску

Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові триває вже четвертий рік. Жодного із заявлених термінів — кінець 2023 року, 28 лютого чи 4 жовтня 2025-го — не було дотримано.

Через постійні затримки Львівська міськрада розглядала варіант розірвання контракту з польським підрядником Control Process S.A., вимагаючи завершити будівельні роботи та розблокувати електромережі. Сторони конфлікту обмінюються звинуваченнями: підрядник запевняє у готовності продовжувати роботи, місто ж фіксує невиконання зобов’язань.

Ситуацію ускладнила пожежа на майданчику 7 жовтня, яка знищила обладнання на суму 4 мільйони гривень. Правоохоронці відкрили два кримінальні провадження: щодо ймовірного завищення витрат та розкрадання коштів і щодо дій підрядника.

У листопаді ЛКП "Зелене місто" звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду через системні порушення. На сесії міськради 25 листопада заявили, що завод фізично не готовий: відсутні вікна й двері, транспортні лінії та біосушильні камери не змонтовані. А з 5 грудня "Зелене місто" офіційно почало нараховувати штрафні санкції за зрив термінів здачі об’єкта.

розкидані частини обладнання для пусконалагоджувальних робіт, фото: скриншот із засідання Львівської міської ради

Чотириденна перерва у водопостачанні

У жовтні 2025 року Львів пережив найтривалішу за останні десятиліття перерву у водопостачанні. Аварія на магістральному водогоні залишила без води близько 50 тисяч мешканців міста і прилеглих громад на понад чотири доби.

фото: труба, викопана в Домажирі

Проблеми почалися 23 жовтня через прорив труби діаметром 600 мм у районі села Домажир. Без води залишилися мікрорайони Рясне-1, Рясне-2, Левандівка, частково Залізничний і Франківський райони, а також села Рудно, Рясна-Руська, Страдч та інші.

Відновлення подачі води ускладнилося каскадом аварій: після першого ремонту 24 жовтня сталася друга аварія у селі Кожичі, а 25 жовтня під час заповнення системи виявили третє пошкодження у Домажирі, але на іншій ділянці. Мешканці залишалися без стабільного водопостачання з 23 по 27 жовтня, а місто забезпечувало їх технічною та питною водою за допомогою водовозок.

фото: "Еспресо"

У Львівводоканалі пояснили інцидент зношеністю мереж та гідравлічними процесами: старі труби не витримували різкого підвищення тиску. Інцидент продемонстрував критичний стан інфраструктури: для повної заміни аварійних ділянок та модернізації мережі необхідно близько 10 мільярдів гривень, яких у 2025 році не виділили, залишаючи ризик повторення подібних ситуацій у майбутньому.

Попри невдачі 2025 рік приніс Львову й низку досягнень, зокрема в молодіжній політиці й інфраструктурних проєктах. 

Статус молодіжної столиці 2025

Львів подав свою заявку на звання Молодіжної столиці Європи ще 22 лютого 2022 року, ставши першим українським містом, яке взяло участь у конкурсі. Цей титул, який присуджує Європейський молодіжний форум, покликаний розширювати можливості молоді, активізувати її участь у громадському житті та зміцнювати європейську ідентичність. 

У жовтні 2022 року у Брюсселі команда львівських молодіжних просторів ТВОРИ! разом із першим заступником міського голови Андрієм Москаленком презентували заявку Львова на конкурс "Молодіжна столиця Європи 2025". У листопаді того ж року стало відомо, що Львів здобув перемогу у престижному міжнародному конкурсі, який проходив у Тирані (Албанія).

У листопаді 2024 року команда "Львів – Молодіжна столиця Європи 2025" відвідала бельгійський Ґент, тодішню Молодіжну столицю Європи, де офіційно отримала символічний ключ від титулу. Передача ключа відбулася у День гідності та свободи, що надало події особливого символічного значення для України.

фото: Ірина Давосир/"Еспресо.Захід"

А 3 квітня 2025 року у Львові відбулася офіційна церемонія, яка об’єднала представників європейських та українських молодіжних організацій, активістів і представників органів місцевого самоврядування. Захід став платформою для обміну досвідом, презентації ініціатив та зміцнення співпраці між молодіжними спільнотами на національному та міжнародному рівнях, підкресливши роль Львова як Молодіжної столиці Європи.

Наталія Шаховська — перша жінка-ректорка Львівської політехніки

Наталія Шаховська стала першою жінкою-ректоркою Національного університету "Львівська політехніка". Вона замінила на посаді Юрія Бобала, який керував університетом протягом 18 років.

Шаховська була єдиною жінкою-кандидаткою на посаду ректора. Вона є засновницею кафедри систем штучного інтелекту та з 2024 року очолювала Інститут комп’ютерних наук і інформаційних технологій. Крім того, вона керувала хабом "Лабораторія Інтернет речей (HULIT)", який входить до європейської мережі хабів-акселераторів, і належить до числа найцитованіших науковців світу.

У своїй передвиборчій програмі Наталія Шаховська обіцяла децентралізувати управління університетом, підтримувати наукові школи та використовувати штучний інтелект для оптимізації навчального процесу та адміністративних процедур.

Світові рекорди

У 2025 році зафіксували відразу кілька світових рекордів, встановлених українськими дітьми зі Львівщини.

Юний футболіст Андрій Панів із села Сторона встановив новий світовий рекорд із жонглювання футбольним м’ячем ногами. Одинадцятирічний спортсмен виконав 13 096 безперервних набивань, утримуючи м’яч у повітрі протягом 1 години 37 хвилин. Досягнення офіційно зафіксували представники Національного реєстру рекордів, визнавши результат світовим рекордом у відповідній віковій категорії.

фото: фейсбук: Вєтрова Лана

Ще один світовий рекорд встановила гімнастка Регіна Абрамова. Шестирічна спортсменка виконала 223 підйоми-перевороти поспіль, що майже утричі перевищило попередній світовий рекорд — 80 повторів. Фіксацію досягнення здійснили представники Національного реєстру рекордів України, які визнали результат новим світовим рекордом серед дітей її вікової категорії.

фото: Іри Давосир

Реконструкція дороги М-09 у селі Гряда

У 2025 році у Львівській міській територіальній громаді погодили проєкт розширення ділянки автомобільної дороги міжнародного значення М-09 Тернопіль – Львів – Рава-Руська в межах села Гряда.

Погоджений проєкт передбачає реконструкцію дороги з розширенням проїзної частини до чотирьох смуг руху, а також будівництво дворівневої транспортної розв’язки. Заплановані зміни мають забезпечити розмежування транспортних потоків і підвищити безпеку дорожнього руху.

фото: засідання архітектурно-містобудівної ради

Окрім того, в межах проєкту передбачено облаштування наземних пішохідних переходів і двосторонньої велосипедної доріжки. Реалізація проєкту запланована у межах будівництва північної частини кільцевої дороги Львова та розрахована на п’ятирічний період.