Як живуть в очікуванні зими мешканці будинків, які постраждали від удару по Львову 4 вересня

Станіслав Савенко з дружиною жив у приватному двоповерховому будинку на вулиці Мельника. Внаслідок російського удару по Львову 4 вересня з двох боків його домівки запалала пожежа. Подружжю вдалось урятуватися.

"Горів мотоцикл і машина, сусідський будинок. Усе було неочікувано. Ракета впала біля нас, винесла нам вікна і двері. Добре, що хата не загорілася. В мене постраждала дружина, півтора місяця лікувалася. Сусіда травмувало. А мене так більш-менш, скажімо, пом’яло, але не настільки сильно. Жінці пощастило, що в мене спрацював інстинкт і я її собою накрив", - розповідає чоловік.

Чоловік згадує і про пса, який, на щастя, не постраждав унаслідок атаки. На момент удару собака стояв у кімнаті, де винесло вікно. Станіслав вигнав його з приміщення, аби врятувати, і згодом наляканого пса знайшли аж на Привокзальному ринку.

На другому поверсі будинку мешкала ще одна сім'я. У момент ракетної атаки там спали діти, які, на щастя, не постраждали.  Чоловік розповідає, що після удару з даху знесло черепицю. Коли зайшов до помешкання сусідів, то з нього було видно небо.

"Як вони там вижили, я не знаю. Психологічно це все... Фізично все нормально. Їм просто пощастило".

Життя в модульному містечку та відновлення рідного будинку

Станіславу з дружиною не було де жити, та й ніхто не міг одразу оцінити, чи взагалі можна буде залишатися в будинку. Все було в аварійному стані. Тому того ж 4 вересня Савенки вирушили до модульних будинків, які міська влада розконсервувала на вулиці Пулюя.

Подружжя взяло з собою й собаку, оскільки віддати на перетримку тварину не вдалося. Песику дозволили жити у приміщенні.

"Документи свої зібрали й трохи речей. Компанія, яка займається виготовленням їжі для тварин, дала корм і смаколики для пса. Ми, коли вдома жили, то кашу зварив, у холодильник закинув - і все. Ну, а тут він на кормі був, на смаколиках".

Зараз сім’я поволі повертається жити додому. В їхньому будинку вже поставили двері, наразі на черзі вікна, тому подружжя вирішило, що хоче бути на місці під час цих робіт. 

За словами чоловіка, тепер вони на всі тривоги реагують і намагаються йти в укриття: "Раніше якось більш недбало все було. А зараз у 17-й школі ховаємося, бо біля нас немає сховища". 

На запитання про стан дружини чоловік відповідає, що вона почувається "ліпше за всіх".  

"Час від часу на заспокійливих були. Моментами так хвилями надходить, хочеш – не хочеш, а воно само нагадує про себе, як було, як усе летіло. Нам пощастило, що хата взагалі залишилася. Та ще одного удару їй не витримати", – додає він. 

Модульні будинки та зима: чого очікувати

Адміністратор модульного містечка, що на вулиці Пулюя, Віктор Габітов розповідає, що коли сталася трагедія 4 вересня, у місті прийняли рішення частково розконсервувати ці модульні будинки.

"Логістично це містечко ближче, ніж, наприклад, на Сихові. Тут у людей свої запити, проблеми, питання. Ну, й на Сихові воно переповнене переселенцями. Там є безперервна ротація, хтось виїжджає, хтось заїжджає. Тут ми хотіли дати трохи спокою людям. Вирішили розконсервувати один сектор і кухню. Великий сектор не залучали, оскільки спочатку не було розуміння, скільки родин приїде. Тут є 22 кімнати, ми підготували всі 22", - розповідає Віктор Габітов. 

Разом зі Станіславом сюди в перший день заїхало три родини. Зараз проживає шість. 

"Хтось - одинока людина, або двоє, троє, по-різному. Станіслав, наприклад, з дружиною і псом, у всіх свої обставини. Як і Станіслав, більшість із них багато часу проводять удома, де комусь ставлять вікна, ремонтують дах, але за людьми ці місця досі є, щоб вони мали можливість переночувати. Тому що, якщо триває процес встановлення вікон, то там просто холодно, неможливо жити. Ми їм встановили мінімально необхідну техніку: плитки, мікрохвильовки, холодильник. Дали посуд", - пояснює адміністратор.

Якась частина людей у перші дні після атаки просто шукала безпечне місце для ночівлі. Важливим був і психологічний фактор. Так, за словами адміністратора модульного містечка, серед мешканців була сім’я, яка могла залишитися вдома, але боялася там перебувати. Психологічно їм було важко, оскільки місце асоціювалося з вибухом.

З початком холодів у Львові модульні будинки почали готувати до зими. У модулях є обігрівачі, кімнати термічно стійкі. З 2022 по 2023 рік тут уже перебували й зимували переселенці. Жити було комфортно, поки не почалися вимкнення світла. Тоді модулі законсервували. 

На цю зиму запаслися генератором. Він має забезпечити теплом один сектор, де якраз мешкають люди. Крім того, соцпрацівники провели з кожною родиною розмови. Якщо людина шукатиме квартиру для оренди, їй готові допомогти.

"Якщо люди не зможуть нічого знайти, то ми зможемо їх  тут підтримати. Але ви самі розумієте, що навіть якщо величезний генератор запустити, а тут при цьому лишиться одна родина, то рентабельність цього буде така собі... Але ми будемо підтримувати. Ну, і якщо лишиться одна-дві сім’ї, думаю, можливо, приймемо рішення переселити людей у містечко на Сихів", - підсумував Віктор Габітов.

Ракетна атака на Львів 4 вересня

У середу, 4 вересня, у результаті масованої атаки ракетами та "шахедами" у Львові було пошкоджено десятки будинків, сім людей загинуло. Зокрема, внаслідок атаки загинула матір з трьома доньками. Також були пошкоджені навчальні заклади.

Міська й обласна рада заявили, що виділять для Львова з резервного фонду по 30 млн грн на ліквідацію наслідків російського обстрілу. 

27 вересня Львівські депутати погодили виділення 3 мільйонів 988 тисяч гривень для оренди житла людям, квартири яких постраждали внаслідок російської атаки 4 вересня.

1 жовтня виконком Львівської міськради погодив надати додаткову матеріальну допомогу мешканцям міста на ліквідацію наслідків, які сталися через ракетний удар росіянами по Львову 4 вересня - ще 500 тис. гривень.

2 жовтня стало відомо, що кількість жертв російської атаки по Львову 4 вересня зросла. Восьмою жертвою нападу Росії на Львів став Богдан Кріль. Чоловік 1955 року народження отримав важкі поранення під час атаки й помер у лікарні. 

Рівно за місяць після атаки, 4 жовтня, Андрій Москаленко розповів, як тривають роботи та що вдалось зробити упродовж вересня.