У Львові стартували археологічні розкопки на території колишнього концтабору для військовополонених – "Шталаг 328"

Про це повідомила кореспондентка "Еспресо" Емма Стадник.

Під час Другої світової війни нацисти утримували тут радянських, французьких, бельгійських та італійських військовополонених. За оцінками істориків, у таборі загинули від 50 до 140 тисяч людей. 

Як стверджують археологи, за часів Незалежності комплексних досліджень Цитаделі не проводили, а територію згодом частково забудували. Тепер археологи вперше проведуть пошук ймовірних поховань, щоб встановити місця масових розстрілів і відновити історичну справедливість. Усі знайдені артефакти передадуть до фондів Львівського історичного музею. Роботи фінансують благодійники, міський бюджет не залучатимуть. Після досліджень на місці колишнього концтабору планують встановити пам’ятний знак загиблим.

"Сьогодні без перебільшень маємо історичну подію для нашого міста, - прокоментував керуючий справами виконкому ЛМР Євген Бойко. - Навколо цієї території було дуже багато дискусій, що можна тут робити, а що ні. І ось, нарешті, маємо змогу дослідити ключові ділянки цього простору на предмет захоронень. За оцінками окремих істориків тут можуть бути поховані близько 150 000 полонених періоду нацизму, однак є й інакші думки. Отож, є надія, що ці археологічні дослідження дадуть відповіді на багато питань. Зокрема дослідимо, що ж нам залишило історичне минуле. Ми хочемо розуміти, хто тут захоронений, якщо такі захоронення є. Хоча сам факт того, що тут було знищено багато людей, залишається незмінним. І також стоїть питання створення тут меморіального комплексу. Тому кінцевий результат цих робіт - наукове, якісне, історико-археологічне дослідження того, що ж в собі ховає ця земля. А також - ще одна нагода впорядкувати документацію в галузі культурної спадщини та можливість чітко зрозуміти, яким чином можемо вшановувати тих, хто тут загинув".

За словами історика, директора "Рятівної археологічної служби" Олега Осаульчука, навколо території цитаделі є багато легенд, міфів  та інсинуацій. Отож дуже добре, що Львів, нарешті, дозрів до комплексного її дослідження. До цих робіт йшлося довго. Уперше рятівна археологічна служба схоже завдання ставила у 2009 році, коли планувався конгрес-отель між двома північними вежами цитаделі. Однак тоді дослідження чогось особливого не виявили. За матеріалами кримінальної справи, яку після повторного захоплення Львова Червоною армією у 1944-му році провадив НКВС, місць масових поховань на цій території теж не знайшли. Отож є добра нагода таки розставити крапки над "і".

• Львівська цитадель: місце тисячолітньої історії, яке потребує вшанування