У Львові реставрують фасад палацу Корнякта та скульптури з його аттику

Про те, як триває реставраційний процес і що вже вдалося зробити, дізнавалась кореспондентка "Еспресо.Захід" Андріана Стахів.

Фото: Андріана Стахів

Палац Корнякта – це пам'ятка ренесансної скульптури, яка за роки свого існування неодноразово перебудовувалась та зазнавала змін і нашарування стилів. Тут, відзначає архітектор, який провадить авторський нагляд, Остап Василина, варто зауважити, що всі кам’яниці на площі Ринок є ренесансними, але впродовж століть всі вони багато разів перебудовувалися, змінювався їхній вигляд та стиль.

Читайте також: До Латинської катедри у Львові повернувся відреставрований 125-літній орган Яна Слівінського. Як він виглядає

Проте саме на аттику палацу збереглися неймовірні скульптури XVI століття – король і шість лицарів, а також дельфіни, які розташовувались між ними, обернені один до одного хвостами. Це найстаріша аттика у Львові. Тільки от самі творіння давнього часу перебувають у вкрай складному стані. Тому їх відновлюватимуть в лабораторних умовах на львівській кераміко-скульптурній фабриці.

"Мур аттику та скульптури на ньому були в жахливому стані, вони могли у будь-який час впасти, а просто під ними ходять люди", – підкреслює координаторка проєкту від Інституту Polonika Марта Кручинська.

Фото: Олексій Лозинський

Вона також додає, що наразі ця реставрація – це найбільший проєкт Інституту Polonika.

"Ми раді, що нам вдалося його розпочати. І радіємо, що працюємо спільно з польськими і українськими фахівцями, що ми разом бережемо спільну спадщину. І можемо показати, що навіть під час війни ми маємо можливість робити щось добре та потрібне для культурної спадщини", – каже Марта Кручинська.

Фото: Олексій Лозинський

За словами її колеги, керівниці робіт та представниці фірми Restauro Малгожати Добжинської-Мусєлі, вже є багато нових елементів, які вдалося відкрити під час досліджень. Наприклад, елементи із попередніх етапів перебудови цього фасаду, зокрема найцікавішою знахідкою зараз можна назвати квадратний кутик давнього вікна, яке було квадратним, на відміну від тих аркоподібних, які дійшли у будівлі до нашого часу.

"Нам вдалося, знімаючи шар за шаром, дістатися до тих давніших, непомітних раніше елементів. Наприклад це проміжний карниз, сліди інакше встановлених колись вікон, де вони були розташовані і як сконструйовані. Ми знайшли багато таких місць, вони задокументовані і, ймовірно, у майбутньому допоможуть науковцям, історикам архітектури встановити, як розвивався та змінювався цей фасад", – пояснює пані Малгожата.

Фото: Андріана Стахів

Тим часом Остап Василина припустив, що це може бути знахідка XVIII століття. Тепер, після усіх вже наявних знахідок, а також тих, які ще можуть очікувати у процесі, фахівцям доведеться вирішувати, які ж із них залишити відкритими до огляду у майбутньому, а на яких не акцентувати.

"Найскладнішим в реставрації за таких нашарувань століть є прийняти правильне рішення, на яке століття ти все ж таки вертаєшся у реставрації. Бо, наприклад, якщо повертатися до XVI століття – це пів будинку доведеться розібрати", – напівжартома заважує архітектор.

Завершити усі реставраційні роботи на фасаді та зі скульптурами планують попередньо за рік – тобто у жовтні 2025 року.

Фото: Андріана Стахів