Роковини трагедії у Грибовичах: чому загинули рятувальники та кого покарано

"Еспресо.Захід" нагадує про тодішні події: хто загинув та чому.

Після пожежі на сміттєзвалищі стався великий зсув

Рятувальникам вдалося приборкати пожежу лише через два дні. Однак, коли пожежники вже складали своє спорядження, стався зсув сміття на полігоні. Сьогодні, 30 травня, Львів вшановує загиблих через зсув рятувальників:

32-річний старший лейтенант служби цивільного захисту начальник караулу ДПРЧ-17 м. Жовква Андрій Вненкевич,

28-річний капітан служби цивільного захисту начальник ДПРП-48 м. Рава-Руська Юрій Рудий,

27-річний сержант служби цивільного захисту пожежний-рятувальник ДПРЧ-17 м. Жовква Богдан Юнко.

Також під тоннами сміття опинився інженер-еколог ЛКП "Збиранка" Олександр Бутін.

Лише наступного дня після страшного зсуву вдалося знайти тіла трьох рятувальників. Олександра Бутіна знайти так і не змогли й лише через рік визнали офіційно загиблим.

У 2017 році експерти назвали причину загоряння сміття – причиною вчені називають самозагоряння через недотримання технологічних умов зберігання сміття та ведення цього господарства.

Кого покарали за трагедію

31 жовтня 2016 року прокуратура Львівської області оголосила про підозру начальнику управління житлового господарства Львівської міськради Юрію Гольцю. Звинувачення стосувалися питання діяльності департаменту житлового господарства та інфраструктури в частині контролю дій ЛКП "Збиранка" щодо складування сміття та обвалу на полігоні в Грибовичах. У грудні 2020 року суд його виправдав.

Директора ЛКП "Збиранка" Богдана Горбаля, його заступника Бориса Плашенка та директора полігону Олександра Куприча звинуватили у порушенні правил безпеки та службовій недбалості. Ексміністр екології та природних ресурсів Остап Семерак заявив, що відповідальність за ситуацію на Грибовицькому сміттєзвалищі мають нести місцеві комунальники.

У 2021 році Верховний Суд визнав Львівську міську раду винною у бездіяльності через використання Грибовицького сміттєзвалища, на якому загинули чотири людини. Міську раду також звинуватили у тому, що вона не провела рекультивацію полігону, не вибрала земельну ділянку для створення нового полігону, а також не побудувала завод з переробки відходів та сміттєсортувальний комплекс. 

Про закриття сміттєзвалища говорили ще з 90-х років

Львівський полігон твердих побутових відходів відкрили у далеких 60-х роках, його площа становить близько 38 га. Щодня сюди вивозили по 600-650 тонн відходів зі Львова, Жовківського району, частково з Кам’янка-Бузького, Пустомитівського, Городоцького та Яворівського. Полігон вважався одним з найбільших у Європі. 

Про закриття сміттєзвалища говорили ще з 90-х років, однак з різних причин цього не зробили, аж до самої трагедії. Місцеві жителі – з сіл Малі Грибовичі, Малехів, Збиранка і Дубляни постійно скаржилися на сморід та випари. Також діти з навколишніх сіл часто мали проблеми з дихальними шляхами.

У 2003 році головний державний санітарний лікар Львівської області виніс постанову про припинення експлуатації полігону для міста Львова. У наступні роки були повторні приписи про припинення експлуатації полігону, однак з боку міської влади вони ігнорувалися й оскаржувалися в судах. Сміттєзвалище продовжувало працювати.

Після трагедії Львів потрапив у сміттєву блокаду

Оскільки сміттєзвалище у Грибовичах було єдиним місцем збору відходів, то після трагедії в районах Львова нагромаджувалося сміття. Лабораторний аналіз ґрунту, взятого біля сміттєвих майданчиків, показував високий рівень бактеріального забруднення, що створювало небезпеку для мешканців.

Сміття було нікуди дівати й влада намагалася домовитися з іншими містами про прийняття відходів. Згодом почастішали випадки несанкціонованого скидання львівського сміття, як от у Дніпрі, на Житомирщині, Полтавщині й т.д. Громади деяких міст категорично виступили проти прийняття львівського сміття, навіть якщо на це дала згоду місцева влада. Також відкривалися кримінальні провадження. Мер Львова Андрій Садовий тоді назвав блокаду спеціально спровокованою центральною владою.

Найбільша обіцянка влади після трагедії у Великих Грибовичах — будівництво заводу

Влада міста після страшного інциденту на Грибовицькому сміттєзвалищі обіцяла побудувати сміттєпереробний завод. 

Міська рада на сесії виділила земельну ділянку під його спорудження – на вулиці Пластовій, 13. Тендер на проєкт оголосили у лютому 2018 року, а на початку червня того ж року міський голова Львова Андрій Садовий підписав угоду з ЄБРР про надання кредиту на 35 млн євро для "будівництва сміттєпереробного комплексу та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища".

Лише у 2020 році визначено фірму, яка будуватиме завод – Європейський банк реконструкції й розвитку затвердив переможця міжнародного тендера на будівництво механіко-біологічного комплексу з переробки відходів у Львові. Ним став консорціум компаній WTT Netherlands BV – Axis Industries UAB (Нідерланди, Литва). У березні 2022 року Львівська міська рада погодила статутний капітал для ЛКП "Зелене місто", яке відповідає за будівництво сміттєпереробного заводу, у розмірі понад 698 мільйонів грн. Завершитися роботи з будівництва заводу мали б ще у 2023 році.

Рекультивація сміттєзвалища

Фото: з фейсбуку Андрія Садового

Після трагедії місто розпочало також процес рекультивації сміттєзвалища. Станом на червень 2023 року було виконано вже 95% робіт. 

Раніше у Львівській міськраді повідомляли, що комплексна рекультивація Грибовицького полігону ТПВ передбачає 2 етапи – технічний та біологічний. У комунальному підприємстві «Зелене місто» додають, що після завершення цих робіт звалище буде екологічно безпечним і доступним для людей. 

Як додали у місті, до кінця червня 2024 року завершиться нарешті технічна рекультивація полігону. Після цього все покриття буде засипано ґрунтом і засаджено деревами.