На 90-му році життя помер політвʼязень та письменник Петро Франко

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий, передає "Еспресо.Захід".

На 90-му році життя спочив політвʼязень, видатний дослідник, письменник та громадський діяч Петро Франко.

"Він присвятив своє життя служінню Україні та пам'яті тих, хто зазнав репресій. Його діяльність і наполегливість у відновленні історичної справедливості ніколи не буде забутою. Вічна памʼять", - йдеться у співчутті.

Біографічна довідка

Петро Франко народився 4 липня 1934 року в селі Глиниці Яворівського району Львівської області.

1992 р. обраний головою Львівського обласного Товариства політичних в'язнів і репресованих. З серпня 2010 р. по серпень 2015 р. – голова Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих.

Також був членом громадського комітету з виготовлення, освячення і відправлення державного герба України до Києва, який встановлено на Верховній Раді України та Міністерстві закордонних справ України (2001 р.).

За його ініціативи і керівництва виготовлено та встановлено на фасаді школи села Бунова на Яворівщині художньо-меморіальну таблицю Юрію Липі, а у місті Львові Романові Сушку, Петрові Франку, патріархові Йосипу Сліпому, головнокомандуючому УПА Роману Шухевичу, полковнику Армії УНР, коменданту УВО, голові Проводу ОУН Євгенові Коновальцю, митрополитові Андрею Шептицькому (1994, 1996, 1996, 1997, 2000, 2004, 2008 рр.). Ініціатор найменування вулиць Митрополита Андрея Шептицького та Героїв УПА у Львові.

Один з ініціаторів відновлення військових поховань УСС і УГА на 38-му полі Янівського кладовища та надання 76-го поля на Личаківському кладовищі у Львові для поховання борців за волю України 40-х- 50-х років XX століття (1992 р.). Член організаційного комітету будівництва меморіалу "Пам'яті жертв радянського політичного терору" 1941 року наполі № 55 Янівського кладовища у м. Львові (2004 p.).

Член Фонду та організаційного комітету спорудження пам'ятника Степанові Бандері у Львові (1993 р.)

Член організаційних комітетів зі спорудження пам'ятників:

• головнокомандувачу УПА Романові Шухевичу у Львові (2007 р.)
• Гайдамакам у м. Львові (2007 р.)
• Митрополита Андрея Шептицького у Львові (2010 р.)
• Євгена Коновальця у м. Львові (2013 р.)
• Героїв ЗУНР та УГА у м. Львові (2018 р.)
• гетьмана Петра Сагайдачного (2018 р.)

За його старанням було виготовлено, встановлено і освячено металевий кований терновий вінок на місці загибелі народного композитора Ігоря Білозіра прос. Шевченка, 17 у м. Львові (2000 р.)

Працюючи з архівними документами у 2005 p., виявив тайні поховання 26-х дітей у братській могилі, яких ночами привозили з Львівських в'язниць № 2 і 4 протягом 1949—1951 pp., на Янівському кладовищі (поле 50). За його ініціативою і домаганнями 20 травня 2012 р. було відкрито і освячено величавий надмогильний пам'ятник цим дітям.