Львів готується до реформи старшої школи: як зміниться мережа закладів і кого торкнуться нові правила

З 2027 року в українських школах зміниться старша школа: вона стане профільною, і учні зможуть самі обирати предмети та напрям навчання, які їм цікаві. Мета реформи - дати дітям більше вибору й зробити освіту якіснішою.

У Львові підготовка до реформи старшої школи, яка передбачає перехід на 12-річне навчання, триває. За прогнозами міської влади, до 2030 року кількість школярів у місті зросте приблизно на 6 тисяч осіб. Це пов’язано з тим, що через реформу школи одночасно не випускатимуть 11-ті класи, але прийматимуть нових першокласників. 

Під час обговорення директор департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк пояснив, як все функціонуватиме після реформи.

Пілотні школи та перші випускники у 2029 році

Уже з вересня у Львові стартує пілотне впровадження реформи в кількох закладах. Йдеться про ліцей «Лідер», 84-ту школу та Лінгвістичну гімназію. Саме ці заклади першими почнуть працювати за оновленою моделлю старшої школи.

Ще дві школи подали відповідні заявки до Міністерства освіти і науки. У міській раді наголошують, що керівники пілотних закладів активно працюють із батьківською спільнотою: кожна школа вже зібрала понад 60 заяв від батьків на участь у пілоті.

Ці школи стануть єдиними закладами у Львові, які матимуть випускників у 2029 році, адже саме тоді вперше почне працювати 12-й клас. Таким чином, у 2029 році кількість вступників до закладів вищої освіти по всій країні буде мінімальною.

Андрій Закалюк, фото: ЛМР

Зміна типів і назв шкіл

У межах реформи всі школи мають змінити тип і назву відповідно до нової структури. Ці рішення ухвалює Львівська міська рада. Станом на сьогодні місто вже затвердило зміни для низки закладів — насамперед там, де не виникало дискусій чи альтернативних сценаріїв.

Ще у 2025 році Львів затвердив перспективний план мережі закладів освіти, який погодила також обласна рада. Цей план був оприлюднений, і, за словами посадовців, місто вже рік перебуває в процесі обговорень, консультацій та коригувань. Частина рішень змінюється в процесі, адже реформа є поступовою і довготривалою.

Однією з ключових змін є чіткий поділ типів закладів:

• гімназії навчатимуть учнів з 1 по 9 клас або з 5 по 9 клас;
• ліцеї забезпечуватимуть старшу школу — з 10 по 12 клас.

Деякі школи фактично вже пройшли етап реорганізації. Зокрема, 23-тя школа на вулиці Варшавській цього року не набрала 10-й клас.

"Адміністрація школи прокомунікувала з батьками, і учнів перевели до інших закладів. На паралелі було два класи — обидва перейшли в інші школи. Цього року ці діти завершують навчання в 11-му класі. Водночас сама школа фактично вже пройшла етап реформи й трансформувалася у гімназію, адже заклади, де навчатимуться учні з 1 по 9 клас, надалі матимуть статус гімназій", - пояснив Андрій Закалюк.

Так само сихівська 84-та школа, одна з найбільших у місті, за його словами, поступово виводить початкову школу, оскільки у 2027 році має прийняти значну кількість старшокласників із району.

За його словами, реформа старшої школи має на меті не лише зміну структури закладів, а й подолання формального підходу до навчання, який нині є поширеним у випускних класах.

"Я добре розумію, як сьогодні працює наша система освіти, і розумію, що в другому семестрі далеко не всі одинадцятикласники регулярно відвідують уроки. Про це можна запитати у директорів шкіл — вони це бачать щодня. Я часто кажу: одні імітують навчання, інші — викладання, і всі роблять вигляд, що так і має бути. Я справді вірю, що реформа здатна це змінити, адже вона враховує освітні, соціальні та психологічні особливості старшокласників", - зазначив освітянин.

Читайте також: Якщо ми не розпочнемо шкільну реформу зараз, то у 2027 році Львів чекатимуть батьківські бунти, – львівська депутатка Вікторія Христенко

Мережа ліцеїв у Львові

Міська рада сформувала мережу ліцеїв, враховуючи інтереси учнів, профільне навчання та логістику, щоб кожен район мав доступ до якісної старшої школи.  

Наукові ліцеї. Це заклади-флагмани, які співпрацюють з університетами. Фокус там робитиметься на наукових дослідженнях та написанні наукових робіт. По них рішення у Львівській міськраді вже прийняли.  Туди віднесли:

• Фізико-математичний ліцей;
• Ліцей "Євшан";
• Академічна гімназія;
• Класична гімназія.

Спеціалізовані ліцеї. Йдеться про художній та спортивний навчальні заклади. Це ліцеї для дітей з творчими або спортивними здібностями і які планують вступати до мистецьких чи спортивних вищів чи коледжів.

Академічні ліцеї. Їх посадовці назвали шляхом до вищої освіти. Їхньою особливістю є те, що 10 клас у них буде адаптаційним, а профілі можна буде змінювати. Так само можна буде обирати предмети, які цікавлять найбільше. 11-12 класи будуть суто профільними.

фото: Роман Балук, ЛМР

Передбачається, що в академічних ліцеях будуть такі профілі:

• Мовно-літературний
• Суспільно-гуманітарний
• Мистецько-креативний
• Спортивний 
• Економічний 
• Інженерно-технологічний 
• STEM

Обов’язковими предметами там будуть українська мова і література, математика, історія, англійська, фізкультура і захист України.

У міській раді зазначають, що англійська мова не виокремлюється як профільна, оскільки вважається базовим предметом. Натомість у місті функціонуватимуть ліцеї з поглибленим вивченням  мов. Зокрема, польську мову поглиблено вивчатимуть у 10-й та 24-й школах, східні мови — у школі "Будокан", французьку — у 37-му ліцеї, іспанську — у 80-му ліцеї, а німецьку мову — у 28-му ліцеї

Окремо пояснили ситуацію з 8-м ліцеєм: після реформи він працює у форматі закладу з навчанням з 5 класу, тоді як молодша школа функціонує в окремому приміщенні.

фото: freepik

Транспорт і логістика

За словами Закалюка, батьки часто цікавляться: чому для старшої профільної школи обрали саме ту чи іншу школу. 

"Обираємо, враховуючи матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення, готовність педагогів та адміністрації, стан будівлі та довколишню інфраструктуру, транспортну розв’язку", - пояснює головний освітянин міста.

Під час формування мережі ліцеїв місто окремо враховує логістичні питання. Львів співпрацює з департаментом мобільності, який аналізує, де знадобиться підсилення громадського транспорту.

У міськраді наголошують, що старша школа не може бути в кожному мікрорайоні. Старшокласникам доведеться добиратися до ліцеїв, і це розглядають як нормальну практику.

"До цього треба з розумінням віднестися. Старша школа не може бути всюди під хатою. За доброю освітою треба трохи поїхати", - вважає Закалюк.

фото: ЛМР

Частина учнів піде в профтехосвіту

За даними Львівської міської ради, близько 25% львівських учнів після 9 класу обирають заклади професійно-технічної освіти. Цей показник враховували під час формування мережі ліцеїв. Заклади профтехосвіти у Львові мають стабільний набір і розглядаються як повноцінний освітній шлях.

"Ми сподіваємося, що з кожним роком охочих вступати до профтехів ставатиме більше - і це логічно та виправдано, адже там є хороша матеріальна база. Сьогодні діти все частіше мислять практично: вони хочуть одразу здобути професію, почати працювати й заробляти, а не обирати тривале навчання у вишах", - переконаний головний освітянин міста.

У міській раді визнають, що вибір конкретних шкіл для ліцеїв викликає багато запитань у громадах. Водночас наголошують: остаточні рішення ще можуть змінюватися, адже попереду — поїздки в мікрорайони, зустрічі з педагогами, батьками та керівниками шкіл.

• У межах пілотного проєкту учні трьох львівських шкіл вчитимуться 12 років, а не 11