Львів 8 листопада попрощається із двома захисниками

У суботу, 8 листопада, Львів попрощається з військовослужбовцями Володимиром Фризом та Олександром Наурузовим, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів

Зміст

Про це повідомили у Львівській міській раді.

Чин похорону воїнів розпочнеться о 12:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно о 12:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань новітніх Героїв.

Про воїнів

Володимир Фриз (03.01.1992 – 26.10.2025). Львів’янин.

Згодом здобув вищу освіту за спеціальністю "Комп’ютерна інженерія" у Національному університеті "Львівська Політехніка". Закінчив військову кафедру.

Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Софтсерв-Україна".

Зі слів рідних, Володимир займався дзюдо, грав у музичному гурті як гітарист. Цікавився зброєю, автомобілями і різними технічними механізмами, багато читав, зокрема любив твори Стівена Кінга. Вільно володів англійською мовою. Вирізнявся широким колом інтересів та високою ерудованістю, був життєрадісним, доброзичливим і завжди готовим допомогти іншим.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Запорізькому напрямках у складі 117‑ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест» та медаллю "Ветеран війни".

У Володимира Фриза залишилися батьки, сестра, родина, друзі, колеги та побратими.

Олександр Наурузов (26.01.1989 – 23.10.2025). Львівʼянин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 58 м. Львова. Згодом здобув професію монтера колії у Львівському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту.

Проходив строкову військову службу.

Працював у приватній пекарні та у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Санком-Львів".

Зі слів рідних, Олександр був доброю та щирою людиною, любив собак і котів, завжди допомагав іншим. Робота була його улюбленою справою.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 82‑ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Олександра Наурузова залишилися мати та дружина.

Читайте також: Врятував побратимів ціною власного життя: три роки тому загинув Герой України Тарас Хімік Чайка

2026, вiвторок

9 червня