Львів 16 квітня прощатиметься з загиблими воїнами Олександром Крілем та Михайлом Томкевичем

Про це повідомили у Львівській міській раді, передає "Еспресо.Захід".

Чин похорону захисників розпочнеться об 11 год у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Олександра Кріля поховають на Личаківському кладовищі у Львові, а Михайла Томкевича – у селі Дроздовичі Городоцького району.

Про Героїв

Михайло Томкевич (11.11.1971-15.04.2024) Уродженець села Дроздовичі Львівської області.

Навчався у середній школі села Дроздовичі. Здобув освіту у Професійно-технічному училищі №56 міста Львова. Після завершення навчання проходив службу в одному з навчальних центрів радіозвʼязку, а згодом – у військовій частині міста Одеса.

Працював спершу на Львівському державному заводі "Львівське об'єднання радіотехнічної апаратури", а протягом останнього періоду займався ремонтними роботами. За словами рідних, "мав "золоті руки", був надзвичайно добрим, ніколи не відмовляв у допомозі та завжди посміхався".

З початком повномасштабного вторгнення добровольцем вступив до лав територіальної оборони та проходив військову службу у Львові. Згодом, за власною ініціативою, відправився на передову. Боровся з окупантами у "гарячих" точках фронту у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління "Захід" Сил територіальної оборони Збройних Сил України. При виконанні бойового завдання отримав важке поранення.

У Михайла Томкевича залишилися батько, дружина, троє дітей, дві сестри, велика кількість друзів та племінники, один з яких боронить державу на передовій.

Олександр Кріль (02.05.1983-06.04.2024) Народився у місті Бенгазі (Держава Лівія) у родині військовослужбовця. Коли Олександру було два роки, його родина переїхала до Львова.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №84 імені Блаженної Йосафати Гордашевської. Здобув освіту у Професійно-технічному училищі №53 м. Львова.

Після завершення навчання працював у транспортній галузі. Був винятково доброю людиною, захоплювався мотоциклами та вміло готував.

У 2015-2016 роках проходив військову службу у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 115-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності на Донеччині, Луганщині та Харківщині. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками. Загинув, евакуйовуючи поранених побратимів.

У Олександра Кріля залишилися мама, дружина, двоє дітей, сестра, племінник, хрещені діти, друзі, куми та велика родина.