На Львівщині 10 лютого попрощаються зі шістьма полеглими військовими

Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький, передає "Еспресо.Захід".

Про захисників

Василь Бондаренко – уродженець села Вовчатичі Ходорівської громади. Проживав у місті Бібрка. Обіймав посаду командира відділення – командира екіпажу безпілотних літальних комплексів. Нагороджений нагрудним знаком "Золотий Хрест". Загинув 2 лютого. Воїну був 31 рік.

Назар Іванців родом зі Стрия. Був помічником гранатометника 3 батальйону оперативного призначення військової частини Національної гвардії України "Азов" Зник безвісти після бойового завдання у Покровському районі на Донеччині. Воїну було 37 років.

Андрій Дяченко – житель села Шнирів Золочівського району. Служив на посаді водія другого відділення першого взводу протитанкових ракетних комплексів другої роти протитанкових ракетних комплексів військової частини. Помер 4 лютого. Захисникові було 55 років.

Тарас Дзікевич – львів’янин. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до складу 125-ї окремої важкої механізованої бригади. Нагороджений медаллю "Хрест Сил територіальної оборони" та медаллю "За поранення". Загинув 6 лютого. Воїну було 44 роки.

Михайло Самсон – житель Городка. Служив у військовій частині А0216. Вважався зниклим безвісти. Загинув 20 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Берестки Донецької області. Йому було 30 років.

Остап Василенко проживав у селі Верхні Гаї. У 2024 році долучився до складу 103 бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького. Виконував бойові завдання у складі 47-ї окремої механізованої бригади "Магура" та 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Був командиром взводу управління роти безпілотних наземних систем 1 батальйону безпілотних систем військової частини А7031. Помер у Сумській лікарні 3 лютого. Йому було 32 роки.

Читайте також: Врятував життя побратимам, однак загинув сам: Герою України Тарасу Чайці виповнилося б 33