Світлий граніт замість тераццо. У Львові за два місяці створять новий варіант пам’ятника для Марсового поля

Напередодні у стінах Ратуші відбулась чергова зустріч керуючого справами виконавчого комітету Львівської міської ради (ЛМР) Євгена Бойка з родинами загиблих воїнів.

Ініціативна група родичів, яку представляє Лілія Когут, наполягає на тому, що запропонований містом проєкт не відповідає практичним вимогам та традиціям вшанування. Рідні вимагають світлий граніт замість штучного тераццо. Вони аргументують це довговічністю каменю та візуальною відповідністю до тимчасових дерев'яних хрестів, які мають висоту близько 1,60 м.

"Ми наполягли на зустрічі для того, щоб нам виготовили взірець за тими вимогами, які хочемо ми. А саме — це 1,60 м висоти зі світлого граніту. Не ідеально білий, як вони кажуть, а світлий граніт. Ми не хочемо величезні пам'ятники, але хочемо вищі за запропоновані 1,36 м", — розповіла пані Лілія, мати загиблого захисника.

Також рідні вимагають передбачити на пам'ятнику місце для великого фото (формату А4) та детальної інформації про бійця: з позивним, підрозділом, нагородами. 

Тому передовсім родини загиблих просять виготовити альтернативний зразок пам’ятника і винести його на повторне голосування. 

У грудні 2025 року міськрада вже виставила на Марсовому полі три зразки пам’ятників: з тераццо, темного граніту і пісковика і запропонувала за них проголосувати. Але родини переконані, що вибір з такої пропозиції є формальним. 

"Це не три варіанти — це один і той самий пам’ятник із різних матеріалів. Це імітація вибору", - наполягає Лілія Когут.

Позиція мерії: "Процес не може бути безкінечним"

Керуючий справами виконкому ЛМР Євген Бойко під час зустрічі наголосив, що місто вже пройшло довгий шлях узгоджень, який триває з 2022 року. За його словами, за основу взято результати архітектурного конкурсу, які вже неодноразово коригувалися під тиском різних груп родичів.

"Ми рік часу змінювали варіанти, концепції, вийшли на цей результат. Утворилася одна ініціативна група, потім з цієї ініціативної групи утворилася ще одна, і з цієї – ще одна. Я для себе розумію, що цей процес буде просто безкінечним, допоки ми не візьмемо за основу щось, що буде нас тримати»,– заявив Бойко.

Щодо висоти пам’ятника, посадовець наполягає на довірі до авторів проєкту, які вважають збільшення хреста помилкою з точки зору архітектури.

"Проєктанти вважають, що 1,36 м абсолютно достатньо. Вищий хрест буде просто недобре з точки зору зовнішнього вигляду — він губитиме інші акценти меморіалу. Дерев'яний хрест може бути і 2 метри, бо він тонкий. А тут ми ставимо масивну споруду вагою у 600 кілограмів", — пояснив керуючий справами виконкому міста.

Три зразки пам'ятників від Львівської міської ради, фото: ЛМР

76-те поле проти проєкту мерії

Одним із головних аргументів ініціативної групи, яку представляє Когут, є те, що на сусідньому  76-му полі Личаківського цвинтаря вже встановлені гранітні пам’ятники загиблим героям, які влаштовують родини. Рідні не розуміють, чому для одних героїв однієї війни діють різні стандарти.

"На 76-му полі вже стоять гранітні пам’ятники, якими займалася обласна влада. Ми не хочемо аж такі високі, але просимо теж граніт і 1,60 м заввишки. Питання розробки проекту фактично відпадає — ці хрести вже існують, є всі креслення. Їх треба просто трохи зменшити",  —  наголосила мама загиблого бійця.

Натомість Євген Бойко відкидає можливість простого копіювання пам’ятників із сусідньої ділянки цвинтаря, аргументуючи це концептуальними причинами: місто прагне до єдиного стандарту, який був прийнятий на окремому всеукраїнському архітектурному конкурсі. Його результати є базою, від якої місто не може просто відмовитися на користь іншого проекту.

"Ми маємо керуватися не просто побажаннями, а результатом конкурсу та думкою фахівців. Це питання не просто "подобається — не подобається", а професійного сприйняття архітектурного ансамблю", - зазначив він.

Ще одним аргументом львівської влади стала ідеологічна складова. Посадовець назвав граніт "радянщиною", оскільки його використовували для пам’ятників Леніну та Сталіну і від цього треба відходити. У відповідь на це рідні загиблих зауважили, що граніт тоді обирали саме за його міцність і довговічність, яка необхідна для меморіалів "на віки". А на взірці з тераццо, за словами пані Лілії, вже почали з’являтися темні плями, що викликає серйозні сумніви у родин щодо якості та довговічності цього матеріалу.

Про що домовилися сторони?

Попри гостру дискусію, під час останньої зустрічі було досягнуто певних домовленостей. Зокрема, місто пообіцяло за два місяці виготовити ще один взірець пам'ятника — за вимогами ініціативної групи (світлий граніт, висота 1,60 м). Далі альтернативний зразок пам’ятника можуть винести на повторне голосування.

Крім того, цього тижня родичі зможуть ознайомитися з паперовими анкетами попереднього голосування, щоб перевірити достовірність цифри у 70% підтримки варіанту мерії.

Водночас жодних письмових гарантій від міста наразі немає — родини очікують на офіційний протокол зустрічі. 

Родини налаштовані рішуче: якщо влада не дослухається до вимог щодо матеріалу та форми, вони готові до протестів.

"Це не місце для експериментів. Це місце святе. Є парки — там експериментуйте. Тут лежать наші діти. Ми не дамо робити посміховисько з цього. Я сяду і буду ночувати на тій могилі, але не дам там ставити дурниці", — додала жінка.

• Меморіал на Марсовому полі у Львові: місто і родини загиблих наближаються до компромісу
• У Львові представили три зразки хрестів для майбутнього Меморіалу Героїв