Блекаут і готовність до нього львівських шкіл: що розповідають в управлінні освіти

Еспресо.Захід запитав у керівника управління освіти Андрія Закалюка, як на випадок тривалих вимкнень світла, чи навіть блекауту будуть діяти в освітніх закладах, чи буде там тепло і при яких обставинах школярів відправлять на вимушені канікули.

8 шкіл Львова незалежні від центральної подачі світла і газу

Як би ви оцінили готовність львівських шкіл до опалювального сезону, станом на сьогодні? Запитую з урахуванням ризиків обстрілів і загалом ситуації в країні.

Готовність шкіл, станом на сьогодні, до опалювального сезону є абсолютною. Він уже розпочався і ми не маємо якихось критичних зауважень. Якщо ж говорити про ймовірні обстріли росіян, то все залежить від дуже індивідуальних речей. Наприклад, коли в нас будуть перебої зі світлом – це одна історія, бо велика частина шкіл (приблизно 80 відсотків) під'єднані до центральної системи опалення міста, тобто до великих котелень. А ці котельні на балансі "Львівтеплоенерго" і саме вони забезпечують і займаються всіма можливими варіантами, якщо електроенергії не буде довго.

А якщо школа має свій тепловий пункт (ІТП) і в школі немає світла, вони забезпечені генераторами. Ті школи, які мають невеличкі котельні, теж забезпечені генераторами від теплоенерго. Тобто, якщо буде подача газу, ставлять генератор і вони також будуть працювати. 

Крім цього 8 шкіл у місті забезпечені резервними джерелами теплопостачання – твердопаливними модульними котлами. Хочемо, аби в кожному районі були хоч дві-три школи забезпечені такими котлами. Ці школи можуть самостійно себе забезпечити світлом і газом і є незалежними від централізованої подачі.

20% шкіл Львова, мають свої невеличкі котельні. Головне цьому випадку, щоб був газ.

Якщо місто два тижні буде без світла – не впевнений, що школи матимуть опалення

У випадку тривалого включення світла, чи усі школи будуть мати тепло?

Залежить від довготривалості відключень. От якщо блекаут буде один день, то думаю, всі будуть мати тепло. Але якщо вже говорити про те, що місто два тижні буде без світла, то я не впевнений, що школи будуть мати опалення. Тим більше, будемо відверті, якщо не подаватимуть тепло до будинків, то у випадку таких серйозних речей, ми все ж схиляємось до варіанту, що в школах не буде відбуватись навчання.

Власне маю питання, чи остаточно зійшлися на варіанті, що взимку школи облаштовуватимуть під пункти обігріву? Чи я правильно розумію, що тоді навчання в закладах проводити не будуть. 

Змоделюймо ситуацію, коли у Львові три тижні нема тепла і світла. Йдеться про доцільність освітнього процесу у таких критичних ситуаціях, це як у перші два тижні війни. Базові потреби дорослих і дітей – це безпека. Тепло – один з ключових факторів. 

Про-друге, звичайно, що ми розглядаємо школи, як пункти обігріву з однієї причини – вони обладнані усім необхідним. Вони мають укриття, якими мешканці користуються і я вважаю це правильно. У Львові цілодобово люди можуть зайти у шкільне укриття, які є в хорошому стані, обладнані, мають аптечки, воду, санвузли і тому подібне. Тому, школи – це ті приміщення, де багато місяця. У місті, скажімо, залишиться 500 тисяч населення. Куди людям йти, коли нема тепла? В адміністрації поміститься від сили 1000 людей. Тому безперечно, коли на довший період часу треба буде закрити базові речі, то ми будемо залучати школи. 

Поясніть, будь ласка, логіку такого рішення, коли в школі будуть грітися дорослі люди, а діти залишатимуть самі вдома? 

Організовувати освітній процес, аби поставити галочку – недоцільно. Ми тому і виходили з пропозицією розпочати навчальний рік раніше, аби мати запас два тижні. А у критичній ситуації просто оголосили б канікули. А там за тиждень-два ситуація може налагодитись. Діти не втрачали би в освіті нічого, просто були б частіше канікули.

У нестандартний час і будуть нестандартні рішення

Зважаючи на попередні розмови з деякими освітянами, не всі задоволені, що одразу найперше школи залучають на такого типу проєкти? Чи то прийняти і обслужити переселенців, чи от, наприклад пункти обігріву тут влаштувати?

Завжди можна вважати щось несправедливим. Але, на мою думку, треба в таких ситуаціях діяти. Я був директором школи, коли почалась повномасштабна війна. І я не задумувався, чи приймати людей, чи ні. Прийшли батьки, ми обладнали їдальню, обладнали спортзал, розмістили людей, бо розуміли, що такі обставини. 

Попри те, що були незадоволені, я переконаний, що 8-годинним робочим днем і  посадовими інструкціями війну не виграти ніколи. Тому, є нестандартний час і будуть нестандартні рішення. Ніхто нікого з освітян не примушував, люди самі допомагали. Але якщо не школи, заклади культури, які інші альтернативні варіанти для такої маси людей?

Минулого року ви казали, що в кожній школі є генератори. Але їхня потужність 3-10 квт і цього вистачає, щоб увімкнути світло в укриттях. А для опалення потрібні генератори на 60 квт. Тоді їх не було, чи є вони зараз? 

Звичайно. Багато закуплено цього року. Закупило багато "Львівтеплоенерго". Не можу точно сказати скільки, але ситуація точно є набагато кращою. Крім того, що школи мають свої генератори, ми маємо у галузі освіти 438 генераторів різної потужності – 3-10 і 40 квт.

У січні 2023 року (тобто майже два роки тому) в управлінні ЖКГ казали, що, на той момент, не змогли забезпечити генераторами котельні та бойлерні, але над цим працюють. Чи зараз всі шкільні котельні й бойлерні забезпечені потужними генераторами й наскільки потужними? 

Це окремо до "Теплоенерго". Вони предметно займаються цими речами. Освіті вони надають послугу. Там де є ІТП, то ми це все забезпечили. Кожна школа фактично підключена.

Чи є якісь школи, де ситуація ще не вирішена і потребує допрацювання через ті чи інші нюанси?

Поки що, з того, що я знаю, таких навчальних закладів нема.

Тобто, можна сказати, якщо у разі відключень електроенергії, я не кажу зараз про блекаут і три тижні без світла, у львівських школах буде тепло? 

Так, звісно.