"Бахмут. Хроніки незламної фортеці" у Львові: книга не про зруйноване місто, а про місто з великим історичним надбанням

На події були присутні творці книги: авторка Євгенія Богославська, керівник проєкту Олексій Кононенко, координатор та співавтор з історичної частини Микита Безмен, а також ілюстраторка Ірина Бенцак, викладачі, студенти, бахмутяни та всі охочі.

"Презентація цієї книги нагадує нам про стійкість, яку проявляють наші воїни, наші люди, коли обороняють свою рідну землю. Адже Бахмут вивчатимуть по підручниках історії як незламну фортецю серед інших міст, які були у нас і які тривалий час утримували Збройні Сили України. Наша справа – пам’ятати імена героїв, а герої – це не лише солдати, а й прості люди, які жили, працювали, які допомагали нашим воїнам, які до останнього були там", – зазначив під час презентації проректор ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Качмар.

Фото: Софія Каминська

Проректор також ушанував пам'ять студента економічного факультету Дмитра Чернявського родом з Бахмутського району, який трагічно загинув десять років тому на мітингу в Донецьку, захищаючи незалежність України.

Для керівника проєкту Олексія Кононенка (який, як сам висловився, не є істориком, письменником, журналістом, а звичайним інженером) Бахмут став другою домівкою, коли росіяни окупували Донецьк 2014 року. Чоловік каже, що все, що він знав про Бахмут, було поверхневим, – про сіль і шампанське. По приїзду його спочатку вразила велика кількість зелені, троянд, спортивних майданчиків. А ще зачепило щось, що відрізнялося від решти міст Донецької області.

Фото: Софія Каминська

"Зрештою я зрозумів, чим відрізняється Бахмут. Відповідь виявилася дуже простою, але і складною водночас. Тим, що йому 450 років. Для нашого регіону це унікально. Це місто посеред дикого степу. І за ці 450 років відбулось багато подій", – зазначив він.

Олексій Кононенко пригадав свій від'їзд із Бахмута і про те, як на початку повномасштабного вторгнення ракета влучила в його будинок. Усе, що залишилося в чоловіка, – зв'язка ключів, яку він вважає сумним талісманом. 

Про створення книги зазначив, що завдяки щасливій можливості зібрав команду дуже різних людей: істориків, smm-маркетологів, журналістів, Євгенію (авторку). І написали цю книгу, яка розповідає, чому Бахмут став фортецею, як відбувалася трагедія 2022 року.

Кононенко підсумовує, що вийшла сумна, але дуже важлива розповідь, якою варто пишатися не тільки бахмутянам, а й мешканцям усієї України.

"На обкладинці нашої книги наче сходить сонце над містом, яке зруйноване, але живе, бо в нього повертаються лелеки. Мені здається, це дуже гарний символ того, що місто буде  відбудоване. Знову ж таки, 450 років люди знаходили, чому вони хочуть жити саме в Бахмуті. Напевно, місто ще раз віднайде сили відбудуватися. Коли ми працювали над книгою, ми порівнювали фото – і розуміли, що місто було зруйноване вдруге, і деякі  будинки зруйновані вже вдруге. Маю на увазі  фашистських загарбників, а зараз – рашистських. Мені здається, ця книжка – теж важлива цеглинка в майбутню  відбудову міста".

Фото: Софія Каминська

Євгенія Богославська, авторка, каже, що книжка – про героїв, про людей, про місця та про місто. Про те незламне, яке є в кожному жителеві. Те незламне, яке  дозволяє цьому місту бути протягом більш ніж 400 років. Не про те, як усе жахливо, а про те, що місто все одне буде відбудоване.

Також Богославська наголошує, що в книжці багато історичних аналогій, особливий акцент на зруйнованих будівлях часів Другої світової та згодом відбудованих потім. У них творці книжки бачать надію, що після перемоги все неодмінно відновиться.

Консультант з історичної частини Микита Безмен мав на меті прослідкувати історичне минуле Бахмута – як місто було захисною фортецею з самого початку свого існування.

Фото: Софія Каминська

Ілюстраторка Ірина Бенцак – львів'янка, але більш ніж півтора року тому потрапила в команду до бахмутян і пройнялася любов'ю до цього міста. Вона розповіла про роботу на медіаплатформі "Бахмут IN.UA", яку почали розвивати після повномасштабного вторгнення.

Нині значна частина тих історій, які їм вдалося записати (історій бахмутян, які втратили домівку, які виживали в Бахмуті), зафіксована у книжці. Фотоісторія, над якою власне працювала Ірина, теж зафіксована не лише фізично, а й віртуально.

Стежити за долею книжки та її авторів можна на сторінці "Бахмут. Хроніки незламної фортеці" у фейсбуці. А передзамовити примірник – за посиланням.

Софія Каминська