ПЦУ канонізувала митрополита Євгенія Гакмана – духовного провідника Буковини

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила Чернівецько-Буковинська єпархія ПЦУ, передає Еспресо.Захід.

11 травня Священний синод ПЦУ ухвалив історичне рішення – канонізував митрополита Євгенія Гакмана. Відтепер архієпископа Чернівецького, митрополита Буковини і Далмації Євгенія Гакмана зараховано до лику святих.

"Це рішення стало, направду, духовним утвердженням багаторічного народного шанування святителя, пам’ять про якого понад півтора століття жила у серцях православних буковинців", – йдеться у дописі.

Високодуховний архіпастир, мудрий церковний діяч, ревний захисник православної віри, науковець, просвітитель і добрий батько для свого народу – таким він залишився в історичній пам’яті поколінь, кажуть у єпархії.

Духовний провідник Буковини: що відомо про митрополита Євгенія Гакмана

Святитель Євгеній Гакман був однією з найвидатніших постатей не лише церковного, але й суспільного життя Буковини. Усе своє життя митрополит Євгеній присвятив служінню Богові та людям. Його архіпастирська праця стала часом духовного піднесення Православної церкви на Буковині. Багато звершень святителя і сьогодні приносять плоди для церковного життя та духовного розвитку українського православ’я.

Його життя стало прикладом жертовного служіння, милосердя, мудрості й непохитної вірності Христовій Церкві. 

У ПЦУ наголошують, що шанування митрополита Євгенія розпочалося невдовзі після його упокоєння. До його гробниці приходили священнослужителі та миряни, підносячи молитви й прохаючи заступництва. Уже наприкінці XIX століття було розпочато офіційне вивчення справи його церковного прославлення.

21 вересня 1891 року спеціальна комісія представила звіт щодо вивчення питання канонізації святителя. Документ містив численні свідчення про чудесну допомогу за молитвами до митрополита Євгенія – зокрема випадки зцілень і благодатної підтримки у важких життєвих обставинах. Важливою подією стало й відкриття гробниці святителя 29 червня 1914 року. Комісія, очолювана митрополитом Володимиром Рептою, засвідчила нетління чесних останків митрополита Євгенія та особливе благоговіння, яке супроводжувало цю подію.

"Попри всі історичні випробування та намагання стерти ім’я святителя з народної пам’яті, православні буковинці зберегли любов і шану до свого архіпастиря. Майже 135 років тривало очікування його офіційного церковного прославлення, і сьогодні ця багаторічна молитва була почута", – наголошують у Чернівецько-Буковинська єпархія ПЦУ.

фото: Чернівецько-Буковинська єпархія ПЦУ

Створення університету 

Євгеній Гакман також відіграв важливу роль у розвитку освіти на Буковині. Ще в 1851 році єпископ звернувся до австрійського уряду з пропозицією створити в Чернівцях вищий богословський факультет на базі існуючого інституту. Проте тоді ця ідея не знайшла прихильників. Коли наприкінці 60-х – 70-х років ХІХ ст. буковинці почали домагатися відкриття університету в Чернівцях, владика Євген виступив із конкретними пропозиціями, які уможливили позитивне вирішення цієї справи. Єпископ вказав на те, що богословський факультет фінансуватиметься з Буковинського православного релігійного фонду, ним будуть надані приміщення в резиденції для розміщення і богословського і світських факультетів. Тому єпископ Євген відіграв винятково важливу роль у справі заснування Чернівецького університету.

У квітні 1861 року розпочав свою роботу Буковинський крайовий сейм, послом якого "за посадою" став Євген Гакман. Цю почесну посаду він обіймав протягом трьох років. Цісарським рішенням від 5 квітня 1861 року владику було призначено маршалком. У цьому статусі архієрей перебував до 1864 року. Надалі був "віцемаршалком". Того ж року розпочав роботу парламент імперії – Рейхсрат, послом якого як член палати панів ("за посадою" як архієпископ окремої коронної землі) 1862 року став Євген Гакман.

Буковинська митрополія

Найвищим досягненням владики Євгенія стало піднесення Буковинського єпископства до гідності окремої Буковинської митрополії. Таке волевиявлення було висловлене зборами духівництва Буковини ще у лютому 1861 року, тоді було подано цісарю відповідну петицію. 1864 року було проголошено створення Семигородської православної митрополії для румунів, прозвучала також обіцянка Франца Йозефа І вирішити в майбутньому й питання Буковинської єпархії. 23 січня 1873 року цісарським рішенням єпископ Євген був іменований архієпископом Чернівецьким і митрополитом Буковини та Далмації.

Довідково: Євгеній Гакман (16 березня 1793 – 12 квітня 1873) – церковний, громадський, політичний та культурний діяч, перший митрополит Буковини і Далмації. 

Народився на Буковині, навчався богослов’я, служив у монастирях і швидко піднявся церковною ієрархією. У 1835 році очолив Чернівецьку єпархію. Сприяв розвитку освіти, підтримував відкриття шкіл, опікувався духовною семінарією в Чернівцях.

• У ПЦУ призначили нового вікарного єпископа для Рівненської єпархії