Чи стане Буковина новим хабом у ЄС? Як румунська автострада А7 допоможе Україні

Тож, довгий час в Україні не звертали увагу на розвиток транспортного сполучення з нашим найбільшим за розмірами південним сусідом – Румунією. Та Україну і Румунію, яка в 2007 року стала членом ЄС, поєднує понад 613 км кордону (щоправда, 273 км з яких – річковий кордон).

На сьогоднішній день на українсько-румунському кордоні розташовано 5 пунктів автомобільного пропуску міжнародного значення (два на Закарпатті, три у Чернівецькій області, а на Прикарпатті – жодного), також 4 пункти контролю для залізничного перетину кордону, 4 – для річкового транспорту.

З початку повномасштабної війни, Румунія стала надійним союзником у боротьбі з російською агресією. А коли у Польщі почалися масові протести фермерів і перекриття пунктів пропуску, частину трафіку української сільськогосподарської продукції прийняли на себе румунські порти завдяки автомагістралям, колії та річковому транспорту. І хоча зараз деякі румунські фермери також починають політизувати процес і перекривати деякі пункти пропуску, однак в Румунії ця ситуація під контролем уряду, який швидко розблоковує прикордонні переходи.

Читайте також: Уряд Румунії провів успішні переговори з фермерами, але кордон з Україною поки не розблоковано

"Еспресо.Захід" розповість про будівництво у Румунії нової автостради А7 (так звана "Autostrada Moldove", Молдовська швидкісна автострада), яка має з’єднати причорноморський регіон країни з українською Буковиною.

Багатостраждальна магістраль: історія будівництва, яка тягнеться десятиліттями

Фото: скрін з відео

У Румунії ще близько 30 років тому почали обговорювати можливість будівництва нової великої автомагістралі, яка мала б з’єднати південь і північ країни. Тому, насправді, це багатостраждальний румунський інфраструктурний проєкт. Адже декілька разів змінювалася як концепція, так і підрядники, які мали б зробити цю дорогу. До того ж, траплялося декілька форсмажорних ситуацій.

Остання показова історія, коли 21 вересня 2023 року біля містечка Келіменешть у повіті Вранча стався вибух газу, в результаті якого загинуло декілька людей. Вибух стався там, де будівельний майданчик автомагістралі перетинав газопровід, який, як спочатку вважалося, знаходився на глибині 1,8 метра, але виявився набагато мілкішим. Національний газорозподільчий оператор Transgaz звинуватив будівельну компанію у проведенні несанкціонованих робіт на цій ділянці. Досі триває слідство.

Тож, спочатку ця дорога була спроєктована як автомагістраль довжиною 314 км, що відгалужується від автомагістралі А3 (з’єднує південь і захід країни) і проходить через міста Бузеу, Фокшани та Албіцу до кордону з Молдовою. Однак десять років тому, тобто з 2014 року плани будівництва автомагістралі змінилися. Ідея побудови повз Фокшани була скасована на користь автомагістралі в напрямку Бакеу, Сучави і Сірету (місто на румунсько-українському кордоні за 40 км від Чернівців, де з’єднається з українською автодорогою М19). Саме цю автомагістраль назвали A7, її планова довжина – близько 450 км, а охрестили, як Молдовська, оскільки вона проходить через історичний край, що так називається і колись входив у склад великого молдавського князівства.

Фото: румунські ЗМІ

Фото: румунські ЗМІ

Однак саме будівництво стартувало лише у 2016 році і вже в наступному – призупинилося. Навесні 2019 року підрядник відновив роботи. Станом на грудень 2020 року єдиною ділянкою в експлуатації була ділянка довжиною 16,2 км, що побудована як частина об’їзної дороги міста Бакеу. Усі інші ділянки автомагістралі, які поділені на різні сегменти (від кількох до кілька десятків кілометрів) досі перебувають на різних стадіях планування, проведення тендерів і будівництва. Так, деякі сегменти очікується завершити у 2024 році. Та це не означає, що цього року автомагістраль збудують і відкриють для руху.

На початку 2024 року румунський уряд схвалив проєкт закону про фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком на фінансування будівництва магістралі А7 на суму в €600 млн. Тому румуни активізували роботи цього року, бо, по-перше, з’явилися гроші, а, по-друге, щоб не втратити ці виділені ЄС кошти.

"Щоб не втратити фінансування, усі ділянки мають бути готовими до 2026 року", - каже румунське ЗМІ hotnews.

Так, частину ділянок справді мають намір завершити цього і наступного року. Однак щодо двох фінальних ділянок автомагістралі довжиною понад 110 км, які, власне і мають з’єднати А7 з Україною, немає конкретних термінів завершення будівництва ("Пашкань-Сучава", "Сучава-Сірет"), бо вони досі знаходяться на етапі проєктування.

Фото: румунські ЗМІ

 

У румунських ЗМІ відзначають, що прем'єр-міністр Румунії Марсел Чолаку та міністр транспорту Сорін Гріндеану після огляду будівельних майданчиків на початку січня, заявили, що будівництво магістралі буде готове в "рекордно короткий термін". Проте в румунській інфраструктурній асоціації Pro Infrastructure набагато стриманіші й кажуть, що терміни, швидше за все, будуть перевищені.

"До виконання призначено 12 із 13 лотів. Перші два, від Думбрави - Прахова до П'єтроаселе в Бузеу, будуть готові наступного року, обіцяють політики, хоча зараз етап виконаної роботи становить не більше 25%. Адже будівельники зіткнулися з багатьма труднощами через численні археологічні пам’ятки на трасі, а також підвищений рівень ґрунтових вод", - пишуть у stirileprotv.

Для чого румуни будують автомагістраль А7

Третину території Румунії займають гори, які створюють додаткові перешкоди для формування автошляхів та пересування країною.

Як відзначають у Центрі транспортних стратегій, А7 проходитиме здебільшого паралельно трасі DN2 - E85, яка вважається найнебезпечнішою в Європі за кількістю ДТП і загиблих. Місцеві мешканці неодноразово виходили на протести, щоб зробити в цій молдавській частині Румунії якісні дороги. Тому в першу чергу ця магістраль важлива для розвитку історичного регіону Молдова у Румунії.

Зі вступом Румунії до ЄС і доступом до європейських грошей, румуни намагаються все більше розбудовувати автошляхи, особливо, щоб з’єднати свої порти на Чорному морі з дорогами інших країн Європи і стати потужним хабом для торгівлі. Це ще одна з причин, чому будується A7.

Через Україну цей шлях простягатиметься до Польщі, а вже там нова артерія перетнеться з важливим інфраструктурним проєктом Via Carpatia – автомагістральною системою, що зʼєднує південну та східну Європу й простягатиметься від Північного до Середземного морів (від Литви до Греції). Хоча варто сказати, що у самій Румунії також будують транс’європейський маршрут Via Carpatia (найдовша його частина), який планово мають відкрити в 2025 році. Також проєкт Via Carpatia передбачає відгалуження магістралі до України. Тобто заявки А7 та Via Carpatia Румунія отримає потужний "трикутник автомагістралей", який з’єднає Румунію з іншими країнами Європи.

Загалом відкриття А7 та Via Carpatia якісно допоможуть з’єднати центральну та східну Європу швидкісними автомагістралями, що допоможе розвивати економіку в регіоні.

Фото: Вікіпедія

Тож, цей проєкт для Румунії має значення, як з точки зору розвитку своїх окремих регіонів, так і у стратегічному міжнародному плані. Адже очікується, що будівництво автошляху матиме значний економічний і соціальний вплив.

До того ж, автомагістраль А7 матиме значення не лише для регіону Молдова в Румунії, але й для самої сусідньої держави Молдова. Адже молдавани як і українці хочуть приєднатися до ЄС, тому важливим є інфраструктурна інтеграція.

"У Молдови немає іншого транспортного виходу, ніж у напрямку Румунії та ЄС. Я сподіваюся, що Молдова та Україна також повинні бути на карті транспортних сполучень. Що стосується Via Carpatia, я знаю, що будується автомагістраль А7, яка з'єднає регіон Молдова в Румунії, але A7 повинна з'єднати і Республіку Молдова з північчю, центром і півднем. Завдяки цим ініціативам ми змогли б раз і назавжди з'єднатися з Європейським Союзом через Румунію", - сказав віцепремʼєрміністр Молдови, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Андрей Спину у вересні 2023 року, пишуть в Главком.

Яка вигода Україні від румунської автомагістралі

Фото: румунські ЗМІ

Завершення у майбутньому будівництва Via Carpatia та А7, фактично, дозволить інтегрувати дороги України в інфраструктурну Ініціативу трьох морів (Балтійського, Адріатичного, Чорного морів), або "Тримор'я". Ця ініціатива об’єднує 13 держав Європи. Влітку 2022 року Україна також стала учасницею "Тримор'я", тим самим посилюючи свої євроінтеграційні процеси.

Для нас також суттєво, що коли А7 таки реалізують, Україна отримає додатковий маршрут для експортних перевезень автотранспортом, зокрема, до румунського порту Констанца. А це в тому числі важливо для експорту українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції, особливо, враховуючи непевну позицію польських фермерів, які до останнього часу блокували доступ українським вантажівкам з зерном. Однак не треба думати, що цей маршрут може замінити автомобільний шлях через Польщу, Угорщину і Словаччину, які є пріоритетними і дешевшими. А7 створить запасний маршрут і допоможе в першу чергу регіональному розвитку, найперше – Чернівецькій області, яка зможе стати більшим транспортним хабом та посилити свою економічну співпрацю з Румунією.

Фото: соцмережі

Молдовська автомагістраль має з’єднати Румунію з українською Буковиною в районі пункту пропуску "Порубне – Сірет", що розташований поблизу села Тереблече у Чернівецькому районі. Також у планах румунів, зробити напівкільце, щоб нова автомагістраль мала відгалуження до двох інших пунтків пропуску, що є на Буковині.

Відзначимо, що з Порубного починається український міжнародний автошлях М19, який тягнеться аж до кордону Волині і є частиною Європейського автомобільного маршруту E85, що з’єднує Литву і Грецію.

До останнього часу міжнародний пункт пропуску "Порубне – Сірет" був єдиним таким на Буковині. Адже міжнародний пункт пропуску "Дяківці – Раковець" відкрили лише в лютому 2023 року, а міжнародний пункт пропуску "Красноїльськ – Вікову де Сус" – у листопаді 2022 року. Наразі, ці два нові пункти пропуску є лише для автомобільного транспорту. Тому "Порубне – Сірет" приймає на себе всі вантажівки, які їдуть з Буковини до Румунії чи навпаки – з Румунії до Буковини. Та у планах місцевої влади таки розширити всі пункти пропуску, щоб кожен з них приймав також вантажні перевезення. 

У грудні 2023 року начальник Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк повідомив, що область працює над збільшенням пропускної здатності КПП "Порубне - Сірет".

"Розраховуємо на те, що вже найближчим часом через "Порубне - Сірет" зможуть проходити до тисячі машин за добу. Це значно покращить ситуацію із чергами на кордоні і стимулюватиме транскордонне співробітництво", - сказав Руслан Запаранюк.

Олексій Волощук, який працює начальником відділу з питань міжнародних зав’язків та транскордонного співробітництва Чернівецької обласної ради, в коментарі "Еспресо.Захід" розповів, що обласна рада зараз активно просуває проєкт з відкриття четвертого міжнародного пункту пропуску на Буковині – це КПП "Шепіт".

У Румунії в Сучавському повіті відремонтували три кілометри дороги, яка веде до цього контрольно-пропускного пункту. З української сторони – відремонтувано 2 км. Зараз відбувається узгодження документації. Однак поки складно сказати, скільки потрібно ще часу, щоб пункт пропуску запрацював на повну. Адже це гірська місцевість, тому вартість робіт з відновлення доріг є високою.

"Та відкриття цього гірського пункту зробить велику економію по кілометражу для тих, хто рухається в балканські країни", - каже Олексій Волощук.

Чиновник додає, що відкриття нового пункту пропуску, ремонт чи розширення наявних доріг або створення нових автомагістралей – це величезний плюс для розвитку Буковини.

"Враховуючи, що Чорне море частково заблоковане, то багато трафіку йде через нас. Це створює можливість перетворення Буковини у великій транспортний хаб. У нас є така ідея, щоб зробити альтернативу напрямку до Польщі. Та звісно, що для цього потрібно вдосконалювати нашу дорожню інфраструктуру. Хоча чесно кажучи, наприклад, відрізок дороги від Чернівців до КПП "Порубне" є кращим, ніж аналогічний з Сучави до Сірет. Одна з причин, чому румуни там будують нову дорогу – щоб розширити свою пропускну здатність, бо наразі ми можемо більше пропускати, ніж вони", - говорить Олексій Волощук.

Начальник відділу з питань міжнародних зав’язків та транскордонного співробітництва Чернівецької обласної ради відзначає, що поки румуни не завершили А7, зарано говорити про активне будівництво нових доріг й розширення наших пунктів пропуску.

"Поки румуни свою частину не зробили, насправді, нам не варто спішити вкладатися. Адже цю дорогу будують з 2016 року. Але як тільки з того боку буде все майже готове, тоді можемо говорити про активізацію з нашої сторони. Бо на даний момент в них більше проблем з пунктами пропуску і дорогами, ніж в нас", - каже Олексій Волощук.

Читайте також: Україна почала переговори з Румунією щодо укладення безпекової угоди