Нова помпа та підготовка до реконструкції: як львів'яни рятують Левандівське озеро

Про те, як люди об'єдналися, щоб врятувати водойму, для "Еспресо.Захід" розповів очільник громадської організації "Озеро Левандівське" Роман Клак. 

Привернути увагу до водойми, що критично обміліла, вдалося завдяки незвичній акції – "Вода для Левандівського озера". Усі охочі приносили в озеро воду в "екзотичних" ємностях (горнятку, гумовому чоботі, надувній кулі, відрі, дитячій іграшці тощо), виливали воду у водойму, фотографували або знімали процес на відео та постили в соцмережах. 

"Ми провели акцію, бо після останнього звернення нам і далі обіцяли, що водойму беруть на баланс і все в процесі. Але ж іде літо, озеро нагріється, почне заростати. Йому потрібна глибина. Ми били на сполох і зробили таку мирну акцію. Люди приносили воду до озера, знімали на відео й викладали в соцмережі. Після цього міська рада нас почула. Приїхали, дістали помпу. Вона була у жахливому стані. Качала, може, на 10% від своєї потужності, а електроенергії брала із запасом. Її навіть немає сенсу ремонтувати, просто викинути", – розповів Роман Клак. 

Нову помпу вже встановили. Вона коштує близько 15 тисяч гривень. Роман каже, що це не є велика сума для бюджету міста. Проте якби гроші виділили вчасно, то озеро не заростало б. Тепер позбутися наслідків недбалого ставлення коштуватиме в рази більше.

Тепер необхідно очистити дно озера, але вже в контексті реконструкції. Активіст зазначає, що для однієї чистки треба спускати воду. Тому, щоб не робити це двічі, вирішили все об'єднати. На дні росте трава, яка, коли температура підвищується, розростається, а взимку гниє і вбиває рибу. Тому з цим необхідно терміново боротися. Очільник Львова обіцяв почати реконструкцію 2021-го, але не вистачило коштів з бюджету: планували виділити понад мільйон гривень, а знайшли тільки 500 тисяч. Роман Клак пояснює, що це дуже мало й ті гроші використовують для підготовки документації для чистки.

"Те, що у нас є помпа, нівелює загрозу обміління. Можемо нормально наповнювати озеро і припинити його занепад. Риба матиме можливість нормально тут жити", – радіє Роман.

Озеро, чи то радше став, на Левандівці існує з 1950-х років. Тут ростуть латаття, очерет, рогіз. Гніздяться різні види качок, водяна курочка, очеретянка, літають кажани. Влітку плавають лебеді.  Та донедавна озеро занепадало.

Фото: Львівська міська рада

Як розповів Роман Клак, за 30 років незалежності України нікому не було діла до стану водойми. Мешканці бачили, як вона занепадає, робили індивідуальні звернення на "гарячу лінію", до Львівської міської ради. Проте на це не дуже реагували. Тоді створили у Facebook сторінку "Озеро Левандівське" та заснували однойменну громадську організацію, щоб працювати й боротися із занепадом озера. Зараз громадська організація налічує десять людей. 

"Спочатку в ЛМР нам просто відписували. Ми пропонували почистити беріг від хащів і чагарників. Нам казали нісенітниці, мовляв, там гніздяться водоплавні птахи. Але це казали наприкінці листопада! Пояснював, що взимку водоплавні птахи не гніздяться, бо полетіли в теплі краї. І вони таки все прибрали. Тоді ми зрозуміли, що реакція може бути. Ми знову писали звернення. Так зробили більше ніж 40 разів. Просили документи на озеро. Нам дали їх. Побачили, що офіційна глибина не відповідає дійсності. Самі плавали на човні й по точках вимірювали", – розповідає Роман Клак.  

Згодом активісти з'ясували, що не працює помпа, яка має наповнювати озеро водою. Цей пристрій перебував там із початку заснування озера. Коли почали цікавитись, чому міськрада не виділяє коштів, то виявилося, що свердловина незаконна. Навіть невідомо, хто її пробурив. Проте озеро існувало завдяки цій свердловині. ГО "Озеро Левандівське" просила міську раду взяти її на баланс міста. Роман Клак зазначає, що вже зараз документація у процесі виготовлення і це саме завдяки тому, що громада об'єдналася і почала діяти.

• Нагадаємо, на Левандівському озері проведуть фестиваль риболовлі.