Про це у коментарі для "Еспресо.Захід" розповів народний депутат, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський.
Законопроєкт про старост
Те, що такі закони розглядаються лише зараз, – це вже провал. Адже місцеві вибори відбулись ще в жовтні, були утворені нові громади, а що робити, куди бігти, і які у кого повноваження, – досі не відомо. Адже подані законопроекти дуже відрізняються від того, що пропонували від початку процесу децентралізації.
Читайте також: Садовий затягує із рішенням про призначення старост
Спочатку старосту мали обирати, він ставав членом виконкому, сильною фігурою для представництва в старостинських округах, які будуть найменшою адміністративною одиницею. Потім "Слуги" вирішили понизити статус старост, внісши зміни у законодавство безпосередньо перед виборами.
І оцей законопроект власне регламентує їх бачення. Тут йдеться, що старост призначають з подання голови громади, а затверджує їх рада. Також йдеться про те, що вони не входять у виконком. І за це довелося проголосувати у першому читанні. Але нас ще чекає друге – і зараз треба подавати поправки, щоби цей закон став прийнятнішим.
Ми вимагатимемо щонайменше повернути виборність старост, щоби він не був, як акробат, який сидить у шпагаті між інтересами голови, який його призначає, і громадою, яку він представляє.
Законопроекти про місцеві адміністрації
Їх є два. Перший з них суттєво міняє функціонал адміністрацій. Залишається ідея про те, що голів області чи району призначає президент, але вони мають отримати статус держслужбовців. І це ключове для нас, щоби вони не були виключно політичними фігурами, якими легко керувати і маніпулювати з центру. Щоби вони отримали певну незалежність, гарантовану статусом держслужбовця з системою стримування і противаг. І що ще важливо: призначення має відбуватись на конкурсній основі. Голови адміністрацій мають проходити конкурс, відповідати певним вимогам, а лише тоді призначатися. Це означає, що випадкових людей не буде і в цьому великий позитив.
Читайте також: Монобільшість з сателітами ухвалили закон, який нівелює децентралізацію, - Микола Княжицький
Звісно ж у ньому є певні недопрацювання, які слід змінити до другого читання. І, власне, вони стали причиною того, що за нього не голосували певні фракції. Зокрема, важливим моментом є те, як голови адміністрацій можуть призупиняти рішення місцевих рад. Що мається на увазі? До прикладу Львівська міська рада проголосувала за якесь рішення, а голова Львівського району одноосібним рішенням його скасовує. Насправді така небезпека існує, тому ці моменти треба чітко врегулювати, щоби це робилось не в ручному порядку, а через суд. Тобто тут є технічні аспекти, але тотальної зради немає, адже залишається незалежність місцевих рад, прописана в Конституції.
Момент зі скасуваннями рішень більше стосується випадків, коли ради приймають неконституційні чи незаконні рішення. І в адміністраціях, власне, їх мають моніторити і слідкувати за їх легітимністю.
Як приклад, можемо навести варіант, що в Слов'янську, чи Берегово рада вирішила запровадити другу офіційну мову – тоді адміністрація апелює до судів, які рішення зупиняють і починаються розслідування. І такий моніторинг рішень рад на місцях на предмет законності точно мусить мати місце. Але тут важливо чітко прописати про які саме порушення йдеться, хто саме моніторить їх, та за якою процедурою призупиняє. Тобто цей закон не дозволяє скасувати, скажімо, голосування місцевих рад за бюджет, але певні політики це трактують як можливе. Тому наше завдання до другого читання внести більше ясності, щоб не було спекуляцій. І щоб не залишити можливості для зловживань центральної влади на місцях. По суті, цей закон – це праобраз префектур, які в майбутньому планується створити на місці адміністрацій.
І другий законопроект, що виносився на голосування, визначав субординацію виконання повноважень у разі відсутності голови адміністрації. У ньому прописано, хто може замінити голову адміністрації та його заступників у разі, якщо всі вони одночасно не зможуть виконувати своїх повноважень.
Це абсурдний законопроект, який фактично допомагає керівникам зняти відповідальність з себе у момент, коли приходить час якихось важливих рішень.
Тобто верхівка, умовно кажучи, йде на лікарняний і рішення мусять приймати не відповідальні особи. Ми бачимо вже це на рівні міністерств, де в. о. міністра зробили повноцінним керівником. Тому цей закон сьогодні не пройшов.
Коли можливе остаточне прийняття цих законів
Закон про старост йде за скороченою процедурою і його можуть винести на голосування у другому читанні вже наступного тижня. Але, думаю, там буде чимало правок, тому реальніші терміни: кінець березня-квітень.
Щодо закону про адміністрації, то це також може відбутись не скоріше квітня, хоча не можна виключати, що в будь-який момент влада може ввімкнути турборежим.
Також ще питання: як знайти голоси для цих законів? Якщо за старост проголосують, що показало і перше читання, то з адміністраціями процес буде складнішим.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.