Про це йдеться в заяві "Електрона", передає "Еспресо.Захід".
Як зазначено в заяві, українське підприємство сплатило б до місцевого та державного бюджетів України понад 100 млн грн податків і понад дві сотні працівників мали б зайнятість і заробітну плату протягом року. Натомість у разі замовлення автобусів у іноземного виробника кошти працюватимуть на розвиток інших держав.
"Електрон" зазначає: їхні автобуси марки А186 нового покоління серійно виготовляють з 2016 року і вони вирізняються серед більшості автобусів, що продаються на ринку України. Ці автобуси дещо дорожчі, проте, наголошують у концерні, їхня ціна виправдана економічною ефективністю в експлуатації протягом "життєвого циклу" транспорту з гарантією понад 15 років. У конструкції А185 "Електрон" застосували низку новітніх конструкторських рішень. У пресслужбі концерну стверджують, що автобуси за технічним рівнем слід порівнювати з сучасними автобусами виробництва таких фірм, як "МАN", "MERCEDES", "Solaris Bus & Coach", а не з "МАЗ 203", що належить до попереднього покоління.
"Також на різницю в цінах між українськими та білоруським виробником суттєво впливає низка інших факторів. МАЗ – це державне підприємство, що отримує підтримку коштом субсидій з державного бюджету Білорусі, а також користується значними податковими пільгами у своїй в країні. МАЗ активно продає автобуси в Україні й при їх ввезенні не сплачує мито. Чому? Тому що досі діє Угода про вільну торгівлю в рамках СНД (віртуальної співдружності держав, що утворилися при розпаді Радянського Союзу). Крім того, Міністерство фінансів Республіки Білорусь компенсує банкам та лізинговим компаніям платежі по сплаті клієнтами процентів та лізингових виплат у розмірі 2/3 ставки рефінансування, якщо ці клієнти купують товари білоруського походження. До того ж президент Білорусі з метою експансії на зовнішні ринки, в т.ч. України, надав МАЗу у 2017-18 р. безповоротну державну допомогу у сумі понад 500 млн. USD. Проте, всупереч значній державній підтримці, МАЗ є хронічно збитковим: збитки за період 2015-2018 років становили понад 100 млн USD. Вищенаведена фінансова інформація подається з відкритих джерел Білорусі", – пояснили в концерні.
На підприємстві зазначили, що все це в сукупності свідчить про застосовування білоруським виробником демпінгу – заниженого ціноутворення на ринку України. Також ще одним підтвердженням демпінгу "МАЗу" на львівських торгах є те, що ціна аналогічних автобусів "МАЗ 203", які придбав Київ на умовах лізингу (без тендеру), на 30% вища, ніж у Львові.
Водночас власне білоруський ринок транспорту, попри чинну угоду про вільну торгівлю в рамках СНД, є повністю закритий для іноземних виробників, в тому числі й українських: з 2008 року діє сувора законодавча заборона імпорту продукції, аналоги якої виробляються в Республіці Білорусь.
В "Електроні" наголошують, що українські виробники працюють у зовсім інших умовах, без жодних податкових пільг та преференцій від держави, а кредитна політика фінансових інституцій спрямована хіба що на повне знищення українських товаровиробників: відсотки за кредити зашкалюють – до 20% і вище. До того ж українські товаровиробники незахищені від непрогнозованих коливань вартості закордонної валюти: тільки через непередбачувані валютні коливання підприємства концерну втратили на поставці 50 тролейбусів для Львова понад 40 млн. грн.
Окрім того, в концерні звернули увагу на ще один інструмент, який не залучали для економії бюджетних коштів. Йдеться про практику застосування європейськими і світовими банками важливої преференції: замовники можуть надавати 15-відсоткову різницю при пільговому тарифі для товарів, що виробляли чи створені у країні й містять мінімум 30% місцевого готового продукту. Це можливість хоча б частково захистити інтереси українських виробників. У документації згаданого тендеру, на жаль, ця опція була відсутня. Хоча в інших містах України її успішно застосовують.
Для довідки – за останні роки (включаючи кризові 2019-2020 роки) концерн "Електрон" сплатив понад мільярд гривень податків у місцевий та державний бюджети України.
В "Електроні" стверджують, що Україна чи не єдина країна у світі, яка в держзакупівлях не використовує нецінові критерії: не враховують ні життєвий цикл пропонованої техніки та обладнання, ні локалізацію, ні зайнятість, ні корпоративну соціальну відповідальність, ні екологію – нічого, тільки ціна. Саме тому концерн закликав Верховну Раду невідкладно розглянути та прийняти у другому читанні:
Також, як ідеться в заяві підприємства, Національний банк України, Мінфін та Міністерство інфраструктури мали б розробити запобіжні механізми від негативних наслідків непрогнозованих і спекулятивних валютних коливань. Окрім того, позитивний досвід Кабінету Міністрів України щодо пільгового кредитування малих і середніх виробників слід поширити на машинобудування як стратегічну галузь економіки.
"Уряду необхідно терміново переглянути умови Договору про зону вільної торгівлі безпосередньо з Республікою Білорусь та/або з іншими країнами учасниками зони вільної торгівлі СНД і виключити тролейбуси, автобуси, трамваї, електробуси з переліку товарів, що не підлягають безмитному ввезенню в Україну. Крім цього, необхідно переглянути або при можливості денонсувати Правила визначення країни походження товарів, які дозволяють країні-експортеру самостійно визначати критерій достатньої обробки/переробки товару та видавати сертифікат про походження товару для надання товару режиму вільної торгівлі. Здійснення цих кроків унеможливить продовження дискримінації українських виробників при публічних закупівлях. Ці питання є в компетенції держави, а не в органів місцевого самоврядування. Свої пропозиції концерн "Електрон' надав Уряду та Верховній Раді України і вони вже тривалий час очікують свого розгляду", – підсумовують в "Електроні".
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал