Про це він розповів у коментарі для "Еспресо.Захід".
"Мені зовсім випадково вдалося знайти цей документ на солідному польському сайті polona.pl. На цьому ресурсі розміщені оцифровані копії архівних матеріалів і він відкритий для публічного доступу.
Мою увагу привернуло те, що це власне львівський документ. Я зробив переклад і таким чином стало зрозуміло, що це найстаріший диплом львівського кухаря, датований 1798 роком.
У тексті диплому зазначено, що Матис Заторський, який був кухарем львівського римо-католицького архієпископа Каетана Кіцького, видає своєрідний документ про закінчення освіти учневі Яну Нещепуровичу", - зазначив дослідник.
Ігор Лильо розмістив копію документу та його перекладений текст на своїй фейсбук-сторінці:
"Матис Заторський, кухар Каєтана Кіцького, архиєпископа львівського, засвідчує, що Ян Нещепурович син Францішка з Торчина відбув у нього чотирирічну науку кухарського ремесла і опанував її на належному рівні. Продемонстрував свою зразкову ретельність і повагу, з огляду на що і отримав визволення".
Читайте також: У Стамбулі знайшли оригінал Брест-Литовського мирного договору (фото)
Коментуючи текст диплому, історик наголосив на кількох цікавих моментах:
"З нього ми дізнались, що навчання кухаря тривало чотири роки. Зовсім немало, навіть по теперішніх мірках. Як пише цей кухар, його учень виявився ретельним і проявив повагу до майстра, тому він дає йому, так зване визволення. Згідно з цеховим правилам, які на той час побутували у європейських містах, цей термін означає, що майстер вважає, що учень набув фаху, він відпускає його і відтепер він і сам може стати кухарем та самостійно займатись справою.
Додаткову цікавість документу додає те, що цеху кухарів, як такого, не було. Адже кухарство на той час були суто приватним ремеслом – кожен господар сам шукав собі кухаря. Та все ж, як бачимо, ця галузь була добре розвинена у Львові. І ті, хто хотіли здобути цей фах, йшли до майстрів, які вже славились своєю репутацією і навчання у них було гарантією доброї освіти".
Читайте також: Марко Андраш. Як мандрівний лицар Жільбер де Ланнуа Галичину розсмакував
Також Ігор Лильо наголошує на тому, що цей документ є не зовсім дипломом про освіту, у сучасному його розумінні, він, раче, рекомендаційний лист про походження навчання. Тим не менше, він точно міг гарантувати роботу у місті, де знали людину, що його видала. Також кваліфікація, здобута у Львові, давала вагомі преференції при працевлаштуванні на території колишньої Речі Посполитої, тодішньої Австрійської імперії та й усієї Європи.
Особливо дослідник львівської кухні наголошує на унікальності диплому:
"Я раніше подібних документів, що стосувались би Львова не бачив. Є відомим диплом львівського пивовара приблизно того ж часу, копія якого зараз представлена у львівській пивоварні. Цікаво, що у дипломі пивоварів зазначено, що учень отримав його у віці 61 року. А от скільки років було учневі кухаря – мені поки не відомо".
Також він зазначив, що знахідка є вкрай важливою для міста, яке наново набуває слави одного з кращих гастрономічних осередків в Україні та Європі:
"Віднайдення цього диплома, на мою думку, стане віхою в історії львівської кухні. І сучасні ресторатори та маркетологи спробують це використати для промоції своїх закладів. Я ж хочу, щоби він став поштовхом для розвитку кулінарної культури міста".
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.