Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики, інформує "Еспресо.Захід".
"Культура приготування борщу увійде до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Всього до нього рекомендовано включити 5 елементів.
Окрім борщу, до Національного переліку увійдуть:
Це важливий крок в рамках підготовки номінації культури приготування борщу до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства UNESCO", - йдеться у повідомленні Міністерства.
"Слава Богу, що хоча б тепер! Я впевнений, що зараз багато людей для себе відкрили те, що борщ досі не внесений у перелік культурної спадщини України", - так почав коментар для "Еспресо.Захід" історик, що вивчає традиції української кухні Ігор Лельо.
"Щодо ЮНЕСКО, то я б назвав це дуже оптимістичними планами. Українська наївність у певних питаннях просто не має меж. Адже мало хто розуміє, який це складний і тривалий процес.
Як приклад наведу те, що тільки за допомогою особистого втручання президента Емануеля Макрона вдалося внести лише декілька років тому у спадок ЮНЕСКО французьку кухню. Французьку, яка є загальновизнаною у світі! І тепер вона там стоїть поряд з італійською та мексиканською.
Тому, коли я чую, що українські чиновники хочуть зробити це на коліні і в турборежимі, я їм бажаю успіху, але вважаю, що це мало реально.
Я, до речі, якраз зараз працюю над історичною довідкою про борщ для Міністерства закордонних справ і повірте – це одна з найскладніших тем, яку мені доводилось робити. І я не бачу на рівні України серйозного обговорення цієї проблеми", - відзначив історик.
Читайте також: Коров'яча бриндза: вже другий гуцульський продукт готується отримати географічне зазначення
З борщем є ще й додаткові труднощі, адже важко сказати яким є базовий рецепт його приготування – у кожної господині, як кажуть, він свій.
"З борщем буде складність, адже є декілька важливих моментів. Я, до прикладу, не знаю за якими критеріями буде визначено стандарти борщу. Адже ми на сьогодні маємо величезну варіативність приготування цієї страви", - розповів Ігор Лельо.
Крім цього, він наголосив, що маємо сильних конкурентів у цьому процесі – це наші сусіди і вороги.
"Поляки признають існування українського борщу і навіть у себе готують борщ польський і борщ український, але водночас можуть боротися за першість.
Натомість у Росії навіть не визнають за Україною право називатись батьківщиною борщу. Вони прямо називають його своїм, або щонайбільше – малоросійським.
Також мають певні бачення походження борщу і білоруси, але вони висловлюють їх традиційно неактивно.
І лише ми вийдемо з такою ініціативою у ЮНЕСКО неодмінно почнеться юридична і політична боротьба на рівні світових патентів.
І ми вже маємо такі прецеденти, коли країни судились за свої продукти десятки років. Це і коньяк, і шампанське, і фета, і водка", - додав дослідник.
Читайте також: Мелітопольська черешня й карпатський мед: Рада захистила географічні назви товарів
Також він відзначив, що хоча Україна і має досвід реєстрації назв продуктів, але у випадку з борщем все буде набагато складніше.
"На жаль у цьому випадку не вийде так просто, як з гуцульськими овечою і коров’ячою бринзою, херсонськими кавунами та мелітопольською черешнею. І теоретично мало б бути з яворівським пирогом.
То ж я висловлюю сподівання, що ці процеси будуть добре підготовленими і підкріпленими відповідними документами. А те що це треба робити – то без сумніву", - підсумував Ігор Лельо.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.