Чому незаміжніх дівчат неохоче пускають у Британію?

Замість передмови

Серед народу побутує думка: добре там, де нас нема. І вже, напевно, добре там, де править монарша сім’я, зарплати вищі, продукти дешевші, а одяг взагалі копійчаний.

За моїми плечима два роки життя в Англії. Два роки біганини з документами, непорозумінь з прикордонниками, пошуку роботи і ще безліч нюансів, які не втиснеш й на сотні сторінок.

Нам завжди здається, що десь трава зеленіша. А я прожила в Англії більш ніж достатньо, аби сміливо про це розповісти й покласти край одвічним суперечкам: де краще? Тут чи там?

***

Ніде правди діти: віза в Англію – справа не з легких. Безліч підводних каменів, інформації, яку не прочитаєш на британському міграційному сайті, і секретів, про які годі дізнатися навіть на платних консультаціях. Особливо на платних консультаціях. Проте може бути інакше. І про це інакше, з усіма таємницями, я спробую розповісти у цьому блозі.

На що звертають увагу прикордонники? Скільки часу займає збір необхідних документів? І чи правда, що незаміжнім дівчатам не хочуть відкривати візу?

Перш за все слід визначитись з типом візи. Є робоча, де основну частину документів надає роботодавець в Англії. Є навчальна, де всі необхідні папери надсилає університет, школа, коледж. Є сімейна, яку відкривають на пів року, і для цього необхідний родич, який проживає у Великобританії і є сумлінним платником податків. І є туристична, найбільш популярна, проте із найбільшою вірогідністю відмов у посольстві.

Два роки тому саме з туристичної візи я розпочала своє знайомство з Англією. Прискіпливе й допитливе в усіх сенсах цього слова знайомство.

Спочатку для відкриття візи необхідні квитки в Англію. На кордоні ви чітко маєте сказати, коли повертаєтесь назад і показати підтвердження. Варіанту "не знаю", "ще не думала", "побачимо, як буде" навіть не розглядайте! Вас можуть не пропустити на британському кордоні.

Неприємним моментом є те, що при відмові у візі квитки на літак пропадають. Приємним залишається той факт, що ціни на перельоти – копійчані. Лоукости пропонують злітати зі Львова до Лондона за плюс-мінус 30 фунтів (780 грн). Такі ж ціни і з Києва. Саме тому, повертаючись в Україну, я часто дивуюсь вартості проїзду в потягах, яка іноді перевищує ціну перельоту через півсвіту.

Наступний крок – запрошення. Воно може бути як від родича, так і від друга. Але що той, що той мусять надати детальну інформацію стосовно банківського рахунку, страховки і місця проживання. Якщо ви не маєте у кого попросити запрошення – це не критично. Але й зменшує на порядок шанси на позитивну відповідь.

Далі – власний банківський рахунок. Попереджаю, він має бути чималеньким. Хороші заощадження – підтвердження того, що ви залишите чималу суму на сувеніри, паби і екскурсії.

Важливо: усі документи надаються англійською мовою. Якщо раптом чи то на роботі, чи в банку вам не можуть перекласти англійською, ви звертаєтесь до нотаріуса, навіть якщо самі прекрасно володієте іноземною мовою. І засвідчуєте документ мокрою печаткою. Одна сторінка перекладу вартує від 200 грн. Документ без печатки вважається недійсним.

Довідка з роботи. Наступний важливий пункт. Ваш робочий контракт, зарплата і, бажано, щоб ви працювали на займаній посаді вже більше шести місяців. Якщо ви студент – прекрасно. Візьміть довідку з університету, що ви там навчаєтесь.

Нерухомість. Під цей пункт підпадає машина, записана на ваше ім'я, квартира, власний бізнес. Геть усе, що доведе прикордонникам намір повернутись в Україну, а не залишитись в Англії. Цей пункт, як і фінанси, дуже важливий. Саме тому часто незаміжнім дівчатам без хорошого посагу відмовляють у відкритті візи. Мовляв, нічого бісики пускати тамтешнім чоловікам. Тому якщо ви одружені, покажіть документ, що засвідчує це.

Також необхідно детально описати ваше перебування в Англії. Де зупинитесь, тобто точну адресу, якщо це будинок друга, родича, або бланк замовлення, якщо це оренда квартири або номер у готелі.

Не хвилюйтеся. Покрокова інструкція є на британському візовому центрі. Все це вам впродовж заповнення анкети онлайн нагадають. Анкета велика. І без хорошого знання англійської заповнити її буде важко.

Страховка. У мене була робоча, тому цей пункт дався мені легко. Якщо ви її не маєте, краще придбати. Нехай навіть на тиждень вашого перебування в Англії. Британці дуже прискіпливі щодо цього. Особливо тепер. Після коронавірусу.

І фінальним акордом залишається оплатити туристичну візу. А це не багато не мало – 110 фунтів (3960 грн). Ці гроші не повертають у випадку відмови. А відкривають візу тільки на шість місяців. Після її закінчення наступну туристичну візу ви можете відкрити лише через півроку.

Тепер з усіма необхідними документами, анкетою і квитанцією про оплату ви обираєте дату походу в посольство. І очікуєте три тижні на рішення. У випадку відмови ви можете подати апеляцію.

Коли я отримала свій паспорт, я довго не наважувалась його відкрити. І дарма. Віза там була. Проте тоді я ще не знала, що тяганина з документами на моє перебування в Англії тільки починається.

Далі буде

Про авторку: Ганна Цапик, журналіст, блогер. 2015-2017 – телеведуча ранкового ефіру телеканалу "Еспресо", із 2018 року проживає в Англії і пише для українських видань