Про подробиці відзначення цієї події журналісту Еспресо.TV розповів кандидат історичних наук, дослідник українського визвольного руху ХХ століття Микола Посівнич.
"Львів традиційно вже впродовж багатьох років відзначає проголошення Акта відновлення незалежності. Переважно це відбувається на площі Ринок біля будинку № 10, з балкону якого 30 червня 1941 року Ярослав Стецько зачитав цей документ. Та цього року карантин вніс корективи і ми вирішили проводити захід у вигляді автопробігу", - повідомив історик.
О 12.00 колона, яка складалася з 60 авто, вирушила з Білогорщі, околиці Львова, де загинув один з лідерів ОУН-УПА та натхненник проголошення Акту Роман Шухевич. Далі учасники автопробігу попрямували до пам’ятника Степанові Бандері, а відтак, - на площу Ринок.
"У Білогорщі біля музею Романа Шухевича та біля пам’ятника Степану Бандері ми вшановували цих героїв молитвою, хвилиною мовчання та покладанням квітів. Далі ми під’їхали до споруд обласної влади, де було піднято червоно-чорний прапор. Вже безпосередньо на площі Ринок біля будівлі ЛМР також підняли прапор, а біля історичного будинку "Просвіти" було зачитано текст Акту, також заспівали гімн ОУН та державний гімн України. Заключним акордом свята стало почесне коло автівок учасників пробігу навколо Ратуші. Відзначимо, що усі заходи відбувались з дотриманням усіх правил карантину та соціальної дистанції", - описав перебіг подій Микола Посівнич.
Впродовж шляху просування колони, яка була обладнана гучномовцями та прикрашена державною символікою, учасники виголошували гасла та інформували людей про цю визначну історичну подію.
Акт відновлення української держави прийняли Українські національні збори з ініціативи ОУН. Він став символічним продовженням державотворчих традицій УНР та ЗУНР 1918-19 років. Після його проголошення з балкону будинку "Просвіти" на площі Ринок у Львові 30 червня 1941 року, текст прозвучав і по львівському радіо, яке захопили бійці "Нахтігаль" під проводом Романа Шухевича.
Ця подія стала несподіванкою і великим зухвальством супроти гітлерівської армії, яка тоді йшла переможним маршем по Європі. Водночас представники ОУН передали Меморандум про наміри відновлення держави німецькому керівництву у Берліні.
Вже 2 липня Бандеру викликали для пояснень у приміщення Генерального губернатора у Кракові. Цей візит завершився допитами і ув’язненням лідера ОУН аж до 1944 року. Згодом нацисти почали репресії та арешти серед членів українського підпілля, а УПА почало відкриту боротьбу з німецькими окупантами.