Вітряки замість ведмедів і рисей: як забудова високогір’я Карпат нищить дику природу
Будівництво вітрових турбін у високогір’ї руйнує екосистеми та загрожує місцевим громадам. WWF-Україна б’є на сполох
Про це повідомили в WWF-Україна.
Високогір’я Карпат, де збереглися праліси та великі території для хижаків, опинилося під загрозою через необхідність будівництва інфраструктури для ВЕС.
Прокладання доріг, ліній електропередач та встановлення важких турбін перетворює цілісні ліси на ізольовані "острівці", що блокує шляхи міграції великих хижаків. Це ставить під загрозу виживання популяцій: у Карпатах наразі мешкає лише близько 350 ведмедів та 400 особин рисі, чий добробут безпосередньо залежить від наявності великих безперервних територій.

фото: Ola Jennersten

фото: Tomas Hulik, WWF
Експерти WWF-Україна застерігають, що шум, вібрації та лопаті турбін загрожують і менш помітним видам – птахам, ґрунтовим організмам та рідкісним рослинам. Високогірні ґрунти, що формувалися століттями, руйнуються під вагою техніки, а ерозія та паводки можуть загрожувати сільським громадам.
Крім того, на полонині Руна на Закарпатті з 2025 року розпочато будівництво ВЕС на 30 турбін без повної оцінки впливу на довкілля (ОВД).
У WWF-Україна розкритикували позитивний висновок Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства щодо проєкту будівництва вітрової електростанції на території полонини Руна на Закарпатті.
"Позитивне рішення щодо цього проєкту може спровокувати ефект доміно далеко за межами полонини Руна. Це розчистить шлях для аналогічної забудови інших високогірних територій Карпат, зокрема на Свидовці, Боржаві, Гострій, Красній та Апецькій. Під загрозою опиняться заповідні екосистеми, які наразі ще зберігають свою природну цінність", - вважають експерти організації.
WWF-Україна закликає перенести проєкти ВЕС із високогір’я на деградовані або промислові території, проводити повну оцінку впливу на природу та розробляти довгострокову стратегію розвитку відновлюваної енергетики.
Збереження Карпат – це збереження дому для ведмедя, рисі та тисяч інших видів, а також джерела води, туризму та ресурсів для місцевих громад.

фото: Bogomaz.Consvervation, WWF-Ukraine
Що відомо про забудову полонини Руна
Міністерство економіки 13 лютого 2026 року надало позитивний висновок щодо будівництва вітроелектростанції (ВЕС) на закарпатській полонині Руна. Своє рішення чиновники аргументували критичною потребою у відновлюваних джерелах енергії після російських атак на енергосистему. У міністерстві стверджують, що ділянка під ВЕС розташована поза межами заповідників та пралісів, а сама полонина вже давно зазнала впливу через військову інфраструктуру минулого століття.
Попри офіційне схвалення, проєкт викликав гостру критику. 17 народних депутатів виступили проти будівництва, вказуючи на необхідність додаткових перевірок та надання високогірним хребтам охоронного статусу. Основні зауваження стосуються того, що інвестор розпочав підготовчі роботи ще до завершення екологічної оцінки.
Будівництвом займається ТОВ "Вітряний парк Турянський", що входить до групи "Вітряні парки України", релокованої з Краматорська. Компанія пов’язана з бізнес-групою братів Мкртчан та екснардепа Максима Єфімова. Бенефіціари підприємства мають історичні зв’язки з корпорацією «Індустріальний союз Донбасу», значна частина якої раніше належала російським інвесторам.
- Мінекономіки дозволило бізнесу спочатку нищити природу, а потім отримувати необхідні дозволи, – Українська природоохоронна група про забудову вітряками полонини Руна
- Актуальне
- Важливе