Виняткова постать в історії української Церкви: 7 фактів про життя Йосифа Сліпого
7 вересня минає 41-ша річниця смерті Йосифа Сліпого - видатного українського церковного діяча, патріарха Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Він 18 років провів у радянських таборах, був звільнений і помер на чужині у Римі у 1984 році. Для українців у світі він став уособленням того, що віру можна знищити фізично, але неможливо вбити духовно
У собі Йосиф Сліпий поєднав не тільки мученика, але й інтелектуала й будівничого. Нагадаємо 7 фактів з його життя, які свідчать, що він залишив по собі не лише спогад про страждання, а й величезний спадок науки, культури й віри.
1. Йосиф Сліпий очолював УГКЦ у найважчий її період у всій історії
У 1946 році УГКЦ була цілковито заборонена і вижила лише завдяки підпільному духовенству та вірним. Зокрема, 8-10 березня в 1946 році у Львові радянська влада організувала псевдособор, де «офіційно» скасували Берестейську унію і приєднала УГКЦ до Російської православної церкви.
Як наслідок, усі єпископи і більшість священників були заарештовані, Церква втратила храми і майно, а вірні були змушені жити в підпіллі понад 40 років. Їм довелось таємно хрестити дітей, служити літургії вдома та лісах. В ті роки УГКЦ стала найбільшою забороненою релігійною громадою у світі. Весь цей час Церкву очолював Йосиф Сліпий.
2. Був в’язнем сумління
Через відмову зректися католицької віри та підпорядкувати церкву Москві Митрополит Йосиф Сліпий провів у радянських таборах 18 років з 1945 по 1963. 11 квітня 1945-го його вперше засудили до 8 років каторжних робіт. Спочатку він відбував покарання у таборі в Маріїнську (Красноярський край), через рік його відправили до Печори й Інти (Комі АРСР). Під час ув’язнення він часто хворів, неодноразово перебував на межі між життям та смертю. Але дочекався свого звільнення в 1963 році. Його стійкість зробила його символом незламності українців.
3. Мав міжнародне визнання. За його визволення особисто клопотався Джон Ф. Кеннеді
У 1963 році, на прохання папи Івана ХХІІІ та завдяки втручанню президента США Джона Кеннеді, його звільнили з ув’язнення й дозволили виїхати на Захід.
Кеннеді був першим католиком-президентом США. Для нього було важливо продемонструвати підтримку Ватикану та католицьких вірних. Тому він фактично став "світським адвокатом" цієї справи. У свою чергу радянська влада, намагаючись покращити імідж на Заході після Карибської кризи, пішла на цей крок як знак доброї волі. Звільнення і висилання Сліпого за межі СРСР сприймалося світом як дипломатична перемога США та Ватикану.

фото: synod.ugcc
4. Перший серед служителів української церкви увійшов до священної колегії кардиналів католицької церкви
25 січня 1965 року Папа Римський Павло VI надав йому титул кардинала. Це сталося під час ІІ Ватиканського собору, який проводив важливі зміни у Католицькій Церкві. Цей акт визнав його статус та важливу роль в українській історії та католицькій Церкві.
У 1969 році вже Синод УГКЦ ухвалив патріархальний устрій, і відтак в 1975 році владика Йосиф отримав титул патріарха. Проте він так і не домігся визнання Патріархату УГКЦ від Ватикану.
5. Був богословом і вченим. Мав ступінь доктора теології, був професором і ректором Львівської духовної академії
У 1911 році після закінчення гімназії у Тернополі, Йосип Сліпий вступив до Львівської греко-католицької духовної семінарії. Потім вивчав філософію та богослов'я в університеті Інсбруку (Австрія) та у Папському Східному інституті у Римі. У 1918 році Йосиф Сліпий захистив докторську дисертацію з теології на тему: "Навчання візантійського патріарха Фотія про Пресвяту Трійцю".
У 1926 році організував Українське богословське наукове товариство, для якого написав статут і згуртував навколо себе науковців. Сліпий також заснував та редагував журнал "Богословія". За наукові досягнення та активність у розбудові культурно-національного і релігійного життя в 1930 році Йосипа Сліпого обрано дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, у 1965 році — членом Тіберійської Академії в Римі, а з 1969 року він був почесним доктором Українського вільного університету (Німеччина).
6. Заснував Український католицький університет у Римі
Він вірив, що освіта й культура – це шлях до свободи. Тому у 1963 році в Римі засновує Український Католицький Університет св. Климентія Папи. На початку там діяли 5 факультетів: богословський, філософсько-гуманістичний, природничо-математичний, права і суспільних наук, медично-фармацевтичний. Упродовж 60-80-х років він славився як активний духовний і науковий центр діаспори. За той час вийшли друком сотні академічних видань.
Із виходом Української греко-католицької церкви із підпілля УКУ в Римі передав свої обов’язки львівському осередку. В 1994 році у Львові відновлено Богословську академію, з якої постав Український католицький університет у Львові (2002).

Літургія в соборі Святої Софії в Римі, фото: synod.ugcc.ua
7. За сприяння патріарха Йосипа Сліпого був побудований собор святої Софії у Римі
Патріарх розпочав активну діяльність і збір коштів на будівництво українського собору в Римі одразу після свого повернення із сибірського заслання у 1963 році.
Будівельні роботи храму були розпочаті у червні 1967 року. Італійський архітектор Лючіо ді Стефано розробив план будівництва храму на основі планів первісної будівлі Київської Софії — п'ятибанної тринавної церкви. В Собор були перенесена частина мощей Святого Климента. А запрестольну мозаїку спроєктував видатний український митець Святослав Гординський. Після смерті саме в цьому соборі його поховали. А в 1992 році його тіло перевезли у крипту Собору Святого Юра у Львові, де він перебуває й до нині.
Собор було урочисто освячено 27–28 вересня 1969 року в присутності папи Павла VI.
- "Великого бажайте!" 13 цитат до 130-річчя з дня народження Йосипа Сліпого
- Актуальне
- Важливе