Зростання зарплати та продаж землі поблизу Руни. Що задекларувала голова Тур’є-Реметівської громади на Закарпатті

Надія Девіцька, яка очолює Тур’є-Реметівську сільську раду в Ужгородському районі, оприлюднила дані про свої статки за минулий рік. Згідно з документом, значну частку сімейного бюджету складає заробітна плата очільниці громади, тоді як основні активи родини зареєстровані на її чоловіка.

Нерухомість 

Левова частка майна родини зосереджена в селі Порошково, проте офіційно майже вся нерухомість записана на чоловіка посадовиці Ігоря Девіцького. Сама голова громади Надія Девіцька вказує право на безкоштовне користування житловим будинком площею 93 квадратні метри та двома земельними ділянками чоловіка. Цікаво, що на початку 2024 року земельний банк родини суттєво поповнився — Ігор Девіцький став власником двох нових ділянок площею 5300 та 3000 квадратних метрів. Загалом у власності чоловіка перебуває понад 2 гектари землі в межах громади.

Транспорт 

У  декларації відсутня наявність будь-якого транспорту, що виглядає нетиповим для родини з такими доходами та земельними активами в гірській місцевості.

Доходи

Основним джерелом бюджету родини є заробітна плата Надії Девіцької, яка за рік склала 900 164 гривні, що знанчо більше, ніж позаторік. Окрім основної роботи, вона отримала понад 167 тисяч гривень пенсії. Дохід її чоловіка складався з підприємницької діяльності, яка принесла йому майже 265 тисяч гривень, та пенсійних виплат у розмірі 28 тисяч гривень. Також чоловік голови задекларував отримання доходу від відчуження нерухомого майна, сума якого склала майже 369 тисяч гривень.

У попередній декларації, яка охоплює 2024 рік, у власності чоловіка посадовиці, Ігоря Девіцького, з’явилася велика ділянка площею 8700 м² у Тур’є-Реметівській громаді. Однак у декларації за 2025 рік ця земля вже відсутня. Натомість у розділі доходів з’явилася виплата від ТОВ "Полонина Руна", що підтверджує продаж нерухомості.

ТОВ "Полонина Руна" була зареєстрована лише у серпні 2024 року та має юридичну адресу у Тур’є-Реметівській громаді. Засновниками фірми є підприємці Тарас Куцина та Анастасія Пуханова з Рівненської та Київської областей, які володіють нею на паритетних умовах.  Основним видом діяльності вказано розведення овець, кіз, великої рогатої худоби та виробництво м'яса. Але часто такі компанії використовуються для акумуляції земельних паїв. Землю легше скупити під "сільгосппотреби", а потім передати/перепродати під будівництво інших об’єктів.

Особливого резонансу продажу нерухомості компанії ТОВ "Полонина Руна" додає той факт, що вона подібна у назві з компанією ТОВ "ВП Полонина Руна-1", яка фігурує у контексті земельних питань та активного будівництва вітряків на однойменному хребті.

Активи та заощадження

Родина Девіцьких воліє тримати значні суми у готівці. Надія Девіцька особисто зберігає 500 000 гривень, а її чоловік задекларував ще 400 000 гривень готівкових коштів.

При цьому у декларації вказано наявність рахунків у кількох провідних банках України,  проте точні суми на цих рахунках у звітному документі не відображені.

Що відомо про Девіцьку

Очільниця Тур’є-Реметівської громади пройшла шлях від вчительки біології та директора школи в Порошкові до головного лобіста вітроенергетики на Закарпатті.

Спершу очолювала Порошківську сільську раду, а після децентралізації у 2020 році була обрана головою Тур’є-Реметівської територіальної громади. Балотувалася як самовисуванка, проте в роботі демонструє повну лояльність до вертикалі Офісу Президента.

Надія Девіцька активно просуває тезу про "енергетичну незалежність" та величезні надходження до бюджету громади (обіцяють до 45-50 млн грн на рік) від проєкту будівництва вітропарку на 156 МВт на полонині. 

Вона представляла цей проєкт на Конгресах місцевих та регіональних влад безпосередньо президенту Зеленському та прем'єрці Юлії Свириденко.

Девіцька відкрито критикує екологів та активістів, називаючи їхні дії "затягуванням процедур", через які громада нібито втрачає гроші.

У відкритих джерелах та поданій декларації прямих згадок про корупційні правопорушення або судові вироки декларантці немає. Однак, відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", набуття чоловіком сільської голови двох великих земельних ділянок (загалом понад 0,8 га) у  2024 року в межах тієї ж громади, яку вона очолює, може викликати питання щодо потенційного конфлікту інтересів.

Нагадаємо, конфлікт навколо будівництва вітропарку на полонині Руна триває вже понад два роки. Проєкт передбачає встановлення 30 вітряків заввишки понад 150 метрів на одному з найбільших високогірних хребтів Українських Карпат. Головним каменем спотикання стало питання екології: природоохоронці та науковці застерігають, що масштабне будівництво, прокладання доріг та важка техніка знищать унікальну екосистему полонини, яка також є джерелом питної води для навколишніх сіл.

З іншого боку, керівництво громади та інвестор наголошують на критичній важливості об'єкта для енергонезалежності країни в умовах війни та обіцяють значні надходження до місцевого бюджету. Наразі суперечка перебуває у юридичній площині, оскільки активісти намагаються оскаржити дозвільні документи та результати стратегічної екологічної оцінки проєкту в судах.

• Екоактивісти подали позов до суду на Мінекономіки через висновок ОВД щодо будівництва вітряків на полонині Руна
• 13 лютого Міністерство економіки  повідомило, що надало позитивний висновок щодо проєкту будівництва ВЕС на полонині Руна у межах Тур’є-Реметівської громади Закарпатської області.