Заступник мера Тернополя про порятунок системи опалення під час морозів та блекаутів

Під час зими та можливих російських ударів по енергетичній інфраструктурі системи опалення опиняються під загрозою. Як Тернопіль діятиме у разі критичної ситуації та на основі яких критеріїв ухвалюється рішення про аварійний злив води — у розмові із заступником міського голови Владиславом Стемковським

Зміст

Збереження житлового фонду — ключове завдання міста на випадок затяжного блекауту. Коли саме настає той критичний момент, за яким слідує невідворотне рішення про злив води з батарей, і хто бере на себе відповідальність за цей крок? Про алгоритми дій влади, комунікацію з головами ОСББ та підготовку альтернативних місць проживання ми розпитали заступника міського голови Тернополя Владислава Стемковського.

Чи існує затверджений план дій на випадок тривалого припинення теплопостачання при низьких температурах?

Ми вже третю зиму готуємося і живемо в умовах війни, тому маємо план не лише на цей рік — він був розроблений ще позаминулого. Ми пропрацьовуємо і моделюємо сценарії наших дій за умов відсутності електроенергії, відсутності газу та мінусової температури. Якщо ці три фактори поєднуються, ми розуміємо, що обмеження в електропостачанні та аварійні графіки можуть призвести до серйозних проблем, особливо при відсутності природного газу або пониженому тиску в мережах. Якщо буде мінусова температура, не буде газу та електроенергії, то для цього сценарію є план, який визначає, як забезпечити функціонування міста, зберегти здоров’я мешканців і підтримати роботу критичної інфраструктури.

Третій рік поспіль ми проводимо тренування восени, напередодні зими, щоб відпрацювати дії різних структур та взаємодію між комунальними підприємствами. Потрібно враховувати, що низка підприємств, які надають життєво важливі послуги й належать до критичної інфраструктури, є приватними. Це, наприклад, міськгаз (приватна структура), обленерго (змішана форма власності), ОСББ як об’єднання мешканців, або управителі, що здійснюють обслуговування багатоквартирних будинків.

Тому взаємодія та співпраця мають бути комплексними — разом з ДСНС, поліцією та іншими міськими структурами. У сценарії відпрацьовано, як функціонуватиме місто за будь-яких умов.

Скільки в Тернополі багатоквартирних будинків, у яких треба зливати воду з системи опалення у разі блекауту?

Якщо не буде газу та електроенергії, то близько 800 будинків отримують централізоване теплопостачання. У них є контур будинку, де потрібно злити теплоносій, що перебуває в системі, а також гарячу і холодну воду. Потрібно враховувати, що в місті близько 2 тисяч будинків мають індивідуальну систему опалення. У них теж буде неможливо проживати, якщо тривалий час не буде газу та електроенергії — температура буде нульова. Відповідно систему потрібно зливати та в них, тому що після відлиги чи відновлення енергопостачання, якщо внутрішні мережі будуть розморожені, виникнуть великі проблеми.

Зливати систему потрібно в усіх будівлях, де температура наближається до нуля. Такі сценарії пропрацьовані. Але злив системи не може бути хаотичним або вирішеним особисто головою ОСББ чи управителем. Для цього створюється координаційний штаб, який має повну інформацію: прогноз гідрометцентру, дані від структур, що відновлюють енергопостачання та теплопостачання. Ми маємо розуміти, чи варто зливати сьогодні, чи через кілька годин енергопостачання повернеться. Це не може вирішувати окремий голова ОСББ. Інакше можна наробити шкоди: злити котельню і витратити величезний ресурс на повторне наповнення.

Хто контролює процес зливу води?

Цим займається координаційний штаб, до складу якого входять головні інженери водоканалу, місцевого РЕМу, міськгазу — технічно-адміністративний склад, відповідальний за технічну частину та інформацію від ремонтних бригад. Ми визначаємо, чи потрібно зливати теплоносії, чи через декілька годин буде відновлення, і тоді злив не потрібен. Це колегіальне, не індивідуальне рішення.

Як місто комунікує з головами ОСББ?

Через асоціацію голів ОСББ. Окрім того, є окремі групи, де отримуємо інформацію напряму. У місті близько 600 ОСББ і 12 великих управляючих компаній. Управителі мають власні канали комунікації, голови ОСББ — через асоціацію. Управителі працюють професійно, в ОСББ ситуації бувають різні: частина голів виїхала, частина — на фронті, частина — за кордоном.

Скільки часу займає злив і повторне наповнення системи опалення?

Це залежить від конструктиву будівлі. Ми проводили тренування і навчання. Зливати воду не можна в підвал, який може використовуватися як укриття. Управителі й ОСББ мають шланги, ліхтарики, інші технічні засоби, щоб відводити воду до зелених зон, а не на тротуари.

Проблема — це будинки з індивідуальними котлами: мешканці повинні самостійно злити воду з котлів, інакше при мінусовій температурі котел розморозиться. ОСББ може забезпечити лише спуск води з мереж. У будинках із централізованим теплопостачанням алгоритми вже відпрацьовані. Управителі мають своїх працівників або договори з сантехнічними компаніями.

Які критерії для ухвалення рішення про злив?

Тривала відсутність електро- та газопостачання й мінусові температури. Але будівлі різні — роки забудови, утеплення, стан вікон. В одній будівлі температура ще тримається плюсовою, а в іншій уже нуль. Тому рішення приймається індивідуально для кожної будівлі та району. Координаційний штаб ухвалює рішення — немає однієї універсальної температури для всіх.

Звичайно, якщо температура всередині будівлі наближається до нуля, а зовні 10 чи 15 градусів морозу і такий прогноз тримається 3–4 дні, або наявна вологість і вітер, що прискорюють охолодження, — усі ці фактори враховуються разом. Ми оцінюємо ситуацію і прогноз хоча б на пів доби вперед. Коли видно, що будівля "йде в нуль", здійснюється повний злив мережі.

Чи має місто простори, які зможуть забезпечувати тепло навіть у випадку повного відключення газу й електрики?

У місті визначено 12 об’єктів, які здатні забезпечувати тепло навіть за повної відсутності газу та електроенергії. Вони обладнані альтернативними джерелами енергії: котельнями на тирсі, насосами, що працюють від генераторів, та іншими резервними системами. Загалом шість міських котелень уже працюють на тирсі.

Кожен із цих об’єктів може прийняти понад тисячу людей у період сильних морозів, коли житлові будівлі стають непридатними для проживання.

Це не просто пункти незламності, де можна зарядити телефон чи випити чаю, — це місця тимчасового проживання. Для адміністраторів розроблені детальні інструкції: проведено навчання з реєстрації людей, допомоги маломобільним мешканцям, організації побуту й життєдіяльності на період перебування.

2026, понедiлок

20 липня