Курси захищають цивільних, екіпірування – військових: інтерв'ю з оборонцем Маріуполя Рейнджером, який живе у Львові

Еспресо.Захід поспілкувались з Андрієм Куліковим "Рейнджером" – ветераном російсько-української війни, який добровольцем приєднався до війська у 2015 році у складі полку "Азов" й тримав оборону на Азовсталі у березні–травні 2022 року. Потрапив у полон, був звільнений у вересні того ж року. Зараз працює інструктором на курсах військової підготовки для цивільних Reservist та у бренді військового спорядження Rarog.

Це інтерв'ю є першою частиною розмови з Рейнджером. Продовження про переваги та недоліки Львова, думку ветерана про цивільних і захист прав в Україні вийде незабаром.

У межах курсів Рейнджер викладає тактичну медицину та вогневу підготовку. Ази допомоги в умовах війни можуть знадобитись усім цивільним у будь-якій частині України, та як щодо навичок володіння зброєю? Вогнева підготовка, як вважає Андрій Куліков, теж входить до базових навичок, які варто опанувати, враховуючи реалії високого обігу засобів ураження.

– Зброя у моєму сприйнятті це такий самий інструмент як автомобіль. Люди мають розуміти, що воно є і нікуди не дінеться з нашого життя, таким чином її не боятимуться. Вогнева підготовка у Резервісті йде більше як військовий вишкіл: зараз не 2022 рік, лінія фронту стабільніша, за деякими виключеннями. Та ситуація завжди може кардинально помінятися і перетворитися на хаос початку повномасштабного вторгнення. У країні, що воює, люди повинні розуміти як користуватись зброєю. Від цього залежить наша безпека та безпека нашої держави, і мобілізовуватись тут не обов'язково.

фото: надані Reservist

Reservist як частина великої академії KILLHOUSE від Третього армійського корпусу проводить численні програми для різного рівня підготовки. З постійних курсів тут доступні страйкбол і вишколи Open Storm Battle із задіянням дронів НРК та FPV, тактична медицина, стрілецька підготовка "Карабін" та "Пістолет", мілітарі-гра BOOTCAMP.

– До нас приходить багато людей, які мають бажання приєднатися до Сил оборони України, і перед цим вони хочуть отримати базові навички та знання. У Резервісті всі інструктори — це ветерани з великим досвідом ведення бойових дій, тому ми можемо дуже якісно підготувати: показати як правильно поводитись зі зброєю, стріляти і цілитись. Спочатку на базовому рівні, які правильні положення, як взагалі оперувати вогнепалкою. А в подальшому, якщо в людини є бажання, ми працюємо уже над складнішими темами.

Приходять на курси не тільки для здобуття навичок, які застосовуватимуть у майбутній службі. Як виявилось, більшість учасників програми приходять на курси для загального розвитку, розваги та тімбілдінгу.

– Співвідношення складає близько 70 на 30%, де більшість приходить для розваг та загального навчання. Подібні середовища є можливістю поспілкуватись з бойовими ветеранами і це позитивно впливає на суспільну думку. Решта 30% це хлопці і дівчата, які хочуть отримати базові навички щоб зрозуміти, з чим вони працюватимуть далі. Також сюди приходять ветерани, перш за все для спілкування: коли ти у колі з такими ж як ти, це дуже добре впливає на соціальну адаптацію. Я сам її проходив коли повертався з війни, у цивільному житті все зовсім по-іншому. Ми приймаємо ветеранів на роботу, адже є багато людей які воюють уже 12 років і вони витратили більшу частину життя, щоб навчитись цьому. Все ж, військова справа – це наука. 
У нас діє страйкбольний вишкіл: для початківців проводять навчання базових тактик, є і вже сформовані ком’юніті з ветеранами. За підтримки Кіллхаусу до вишколів доєднуємо дрони НРК для більшої реалістичності і розуміння, наскільки змінилась війна. 

У подальшому маю кілька ідей, наприклад ввести базовий радіаційний, хімічний та фізичний захисти, щоб люди вміли реагувати на засоби масового ураження.

Рейнджер увійшов у команду інструкторів Резервіст у 2024 році, Зізнається: це не його основне місце роботи, викладає такмед та володіння вогнепальною зброєю для душі. Головні напрацювання стосуються військового бренду Rarog, який спеціалізується у спорядженні. Його започаткував у 2014 році колектив харківського заводу.

– Я звільнився з армії по групі інвалідності, й в одній з ветеранських груп спитали чи може хтось провести вишкіл з медицини. А я маю досвід, мені цікаво працювати з людьми й виходити на контакт. Так й опинився у команді, яка згодом з Києва переїхала до Львова. Одразу з відкриття осередку влаштувався сюди працювати по вихідних. У Рарог потрапив коли вже був інструктором з БПЛА і прийшов на запрошення ветерана.

Моментами Андрія доповнює пан Антон, який є керівником у структурі компанії Rarog. Він додав: нерідко з цивільного життя ветерани повертаються у діяльність, пов’язану з військом.

– Ветерани можуть піти і з таких місць, бо не відчувають себе у цивільному житті, а є ті, хто по стану здоров’я уже не може виконувати бойові завдання. Так в одного хлопця з 8 полку спеціального призначення легені попросту попалені: потрапив під хімічні опіки біля НПЗ та зміг влаштуватись у цивільному житті, але тепер не може працювати на фабриках або місцях пов’язаних із запахами. Він звернувся до HR, там взяли до уваги його потреби та підібрали посаду у сфері тактичного спорядження.

Тактична медицина для цивільних

Заклики до опанування такмеду не пусті слова для Андрія Кулікова: за звичкою та задля безпеки він тримає поруч з собою турнікети. І вже у цивільному житті, тиловому Львові, під самим офісом мілітарі компанії трапилась ситуація, коли знадобилась надійна зупинка кровотечі.

Буквально у метрах 50 звідси, в коридорі центру, де знаходиться офіс Рарогу. Вийшов на перерву, повертаюсь та бачу краплі крові. Подумав, може здалось, але заходжу за кут і бачу чоловіка у калюжі крові. У людини банально вена лопнула на нозі. Підіймаюсь в офіс, беру турнікет, знаходжу постраждалого і накладаю його, доки інші набирали швидку. Робив усе просто й без паніки.

– І це не тільки у мене так: в друга у Львові та деяких знайомих траплялась необхідність накладати турнікет. Була ситуація як ветеран поїхав у Таїланд відпочивати, а там аварія: мотоцикліст розбився, йому ногу розпанахало – підбіг до нього турнікет накладати. Хтось з місцевих взагалі подумав, що йому хочуть ногу відрізати. Або навіть у Києві як у метро в жінки трапився епілептичний приступ, але всі стоять і нічого не роблять. Я поклав її на стабільне положення, жінку винесли на наступній станції та викликали швидку. 

Тож нерідко бувають ситуації, де опиняється ветеран який знає як допомогти людині, зокрема в аварії – тому і цивільним потрібно знати про такмед і не стояти осторонь, намагатись допомогти людині, якщо їй погано. Курси виробляють навченість, бо чимало людей бояться невідомості: вони не розуміють що відбувається або як можливо допомогти.

Курси тактичної медицини у Reservist, фото: надані Reservist
Цивільним завжди варто носити з собою принаймні турнікет. Коли я викладаю такмед то ставлю вищу планку та розповідаю про те, що навіть військові не завжди мають право застосовувати, а тим більше цивільні. Ситуації трапляються різні, наприклад оборона Маріуполя. Я ж не бойовий медик а кулеметник, але ми постійно проходили медичну підготовку: тампонада рани, встановлення назофарингеальної трубки у разі втрати свідомості, накладання турнікету. І коли були в оточенні, а медиків не вистачало, то брав на себе лікарську роботу.

Це моральне питання: чи ти діятимеш, якщо закон каже що без медичної освіти не можна втручатись в тіло іншої людини. І вона або загине, або може врятуватись, якщо допомогти. Я звик діяти.

Reservist  доповнюють новими пограмами: нещодовно з’явився курс "Пістолет", який став актуальним для цивільних після теракту в Києві 18 квітня 2026 року. Внаслідок трагедії продовжились публічні дискусії щодо легалізації короткостволу для цивільних задля самозахисту.

– Ми з хлопцями теж вирішили щось зробити й ініціювали петицію про дозвіл володіння зброєю для ветеранів. Загалом є багато перешкод щоб будь-хто міг отримати короткоствол, зокрема через перевірки. Варто зважати на досвід інших країн, де після легалізації зброї рівень злочинності впав. Зловмисник завжди знайде де взяти вогнепалку, особливо під час великої війни, зараз дуже багато "чорної" зброї і з нею важко боротись. Людина, яка вчинила теракт у Києві, взагалі мала з собою легальний мисливський карабін. Є дискусія, що якби на місці був військовий з табельованою зброєю чи ветеран з нагородною, вдалось би зупинити теракт, враховуючи що правоохоронці повелись не найкращим чином.

Міжнародні виставки

За словами пана Антона, з початку повномасштабного вторгнення росіян виключили з чималої частини міжнародних виставок, присвяченим військовим розробкам: тепер для них відкриті тільки Арабські Емірати й Саудівська Аравія. Рейнджер виділив, що на виставках зараз частіше можна побачити країни колишнього СРСР: Киргизію, Узбекистан й Казахстан. Багато їхніх представників виявляють солідарність з Україною.

– Підтримка є, відчувається розуміння суті несправедливості цієї війни і диспропорції сил та засобів боротьби українських сил оборони проти переважаючого противника. Прослідковується тренд, наприклад до нас підходили пакистанці і японці. Раніше у Японії Азов вважали терористичною організацією, а тепер він набирає популярності, їм присвячують аніме та косплеї. Тих прихильників, певне, більше ніж самих людей у бригаді.

"Сильною є турецька мілітарна спільнота: військові та виробники озброєння точно не підтримують Росію у війні, нехай є певні енергетичні питання між цими країнами, через які повністю від агресора вони відгородитись не можуть. Але військові кажуть: у Сирії росіяни стріляли по нам, був конфлікт, вони нам не друзі".

Їхня армія досить націоналістична. До слова, організатор виставки, Сельчук Байрактар, приходив до нашого стенду.

Перший день виставки зброї SAHA EXPO 2026, фото: Інстаграм Андрія Кулікова

Крім росіян, на європейських виставках зараз не знайдеш великої державної китайської корпорації Норінко, адже держави Західної Європи намагаються будувати свою інфраструктуру без узалежнення від їхніх ланцюгів постачання. За словами ветеранки з відділу комунікацій пані Соломії, коли у китайців не було стендів і вони бачили дрони – брали з собою що могли та несли до потрібного місця щоб прорекламували себе, розповідаючи що виготовляють пропеллери, камери та електроніку.

Також на міжнародній виставці у Польщі виділяється Південна Корея: країна є потужним імпортером і реалізовує бойові танки, самохідну гаубічну артилерію і не тільки. Але на турецькій виставці їх не було, так само як і тайванців, яких багато на подібних заходах. Тут більше представників Китаю.

Європа намагається зменшити впливи Китаю на свою економіку, та чи є це хорошим знаком? На думку Рейнджера, з політичної сторони – так, адже йдеться про мінімалізацію зовнішнього впливу. З економічної – ні, адже торгувати з Китаєм вигідно. 

– Китайський новий шовковий шлях наткнувся на маленьку але горду Латвію, яка заборонила її прокладання на своїй території. Натомість хабом може стати Туреччина і вона на шляху до цього, при тому індустріально вона зберігає свою міць і виробляє серйозні речі: ракетні двигуни, машини, нещодавно балістичну ракету сконструювали. Ця індустрія дуже велика, і зараз вони тестують свої вироби у нас. Так само Туреччина зламала монополію США у сфері безпілотників і виготовили більше дешевих крил, роботу яких продемонстрували на війні в Нагірному Карабасі. Азербайджанці спочатку користувались масовими безпілотниками, а потім почала купувати байрактари – Туреччина зробила захист своєї країни можливим для всіх. 

"Україна теж сюди приклала руку: до частини виробів Байкару йдуть двигуни Мотор Січі, тобто наше машинобудування зіграло величезну роль у безпілотній революції".