"Львівський Гауді" на продаж: історію вілли Розвадовського оцінили у $800 тисяч

На вулиці Котляревського, 27 у Львові стоїть будинок, який легко не помітити, якщо не знати, що саме в ньому шукати. Це вілла Розвадовського - сецесійна споруда початку ХХ століття, пам’ятка архітектури місцевого значення, з біографією, в якій переплелися мистецтво, політика та спецслужби.

Художник і його дім

Віллу збудували у 1905–1906 роках для відомого львівського художника-баталіста Зигмунта Розвадовського. Проєкт виконав архітектор Владислав Садловський, а будівельні роботи здійснювала фірма Едмунда Жиховича - одна з найуспішніших у тодішньому Львові. До цього на ділянці вже існував будинок 1890-х років, який перебудували, надбудувавши повноцінний поверх.

Розвадовський був фігурою помітною: народився у Львові, навчався в Кракові у Яна Матейка, продовжив освіту в Мюнхені в школі Антона Ажбе. Він був одним з учасників створення знаменитої "Панорами битви під Рацлавицями", відкритої у Львові 1894 року. У Львівському історичному музеї зберігається ще одна важлива його робота - "Панорама Львова у XVIII столітті", створена 1929 року спільно зі Станіславом Яновським. 

Вілла була не лише житлом. Тут містилася майстерня художника, зокрема на веранді з великими вікнами, яка й сьогодні залишається одним із найцінніших просторів будинку.

фото: photo-lviv.in.ua

Архітектура як виклик львівській традиції

Вілла Розвадовського постала у районі, який на початку ХХ століття формувався як "місто-сад" - простір віллової забудови, пов’язаний насамперед з іменами Івана Левинського та Юліана Захаревича. Саме їхні цегляні будівлі з керамічним декором і черепичними дахами задали впізнаваний образ цієї частини Львова. На цьому тлі вілла виглядала нетипово. 

Як пояснює історикиня архітектури, доцентка Львівської політехніки Тетяна Казанцева, будинок одразу вирізнявся стилістично.

"Тут ми не бачимо характерної для району цегляної архітектури з керамікою. Будівля гладко отинькована, і це вже на той час було дуже незвично для Львова", - каже вона.

Проєкт пов’язують з архітектором Владиславом Садловським - автором головного вокзалу у Львові, який у той період співпрацював з Іваном Левинським, але поступово формував власну архітектурну мову. Будівництво виконувала фірма Едмунда Жиховича, за словами Казанцевої, одна з найуспішніших на той час у місті.

За її словами, композиція вілли асиметрична і динамічна. Архітектурна маса формується ризалітами, фронтонами, невеликою вежею, а також різноманітними вікнами.

Експертка  звертає увагу на особливість будинку - жодне вікно не повторює інше. Усі - різні за формою, пропорціями, ритмом.

Особливу роль відіграє веранда другого поверху, де свого часу містилася художня майстерня. Великі вікна забезпечували світло, а під верандою сформовано аркаду з м’якими, плавними лініями.

"Ці обтічні форми, аркада під верандою, пластика фасаду - вони виглядають так, ніби у Львові раптом з’явився відгомін Гауді", - говорить Казанцева. 

фото: photo-lviv.in.ua

За її словами, існує навіть напівлегендарна версія, озвучена дослідником творчості Левинського Ігорем Жуком, що ця вілла була своєрідним архітектурним жестом-протиставленням. Мовляв, Садловський, посварившись із Левинським, створив будинок, який принципово не вписувався у домінантний стиль району - гладкий, пластичний, без "романтичної" декоративності. 

Попри пізніші втручання, загальна об’ємно-планувальна структура вілли збереглася. Частково вціліла автентична столярка, а також металеві ґратки на вікнах у стилі сецесії.

"Весь об’ємно-планувальний устрій вілли залишився на місці. Збережена композиція фасадів, форма вікон. Столярка не всюди автентична, але це можна поправити - маємо старі світлини й збережені зразки", - пояснює Казанцева. 

Консульство і політичний злам

У 1927 році вілла отримала зовсім іншу функцію: тут відкрили консульство СРСР. Спершу воно декларувало культурні й наукові зв’язки між розділеними кордоном українськими землями. Через консульство частково фінансували НТШ, українські школи, організовували поїздки митців до Харкова і Києва.

Цей період тривав недовго. Уже наприкінці 1920-х консульство перетворилося на інструмент радянської пропаганди та прикриття агентів спецслужб. У 1929 році львівські студенти влаштували демонстрацію проти репресій у радянській Україні - у вікна будівлі летіло каміння.

Атентат Миколи Лемика

Кульмінаційним епізодом історії вілли став жовтень 1933 року. На тлі Голодомору в радянській Україні Організація українських націоналістів ухвалила рішення про атентат на радянського консула, аби привернути увагу світу до трагедії.

Завдання взяв на себе 18-річний студент факультету математики та природничих наук Університету Яна Казимира Микола Лемик. 21 жовтня він прийшов до консульства, але застрелив не консула Голубова, а начальника канцелярії Олексія Майлова, який назвався консулом. Уже на суді Лемик дізнався, що Майлов був агентом ГПУ, відрядженим до Львова для контролю ситуації.

Микола Лемик, фото: istpravda.com.ua

Лемика засудили до страти, згодом замінивши вирок на довічне ув’язнення. На початку Другої світової війни він утік з польської в’язниці, але в жовтні 1941 року був розстріляний гестапо.

Радянське консульство проіснувало у віллі до вересня 1939 року.

У жовтні 1993 року, до 60-ї річниці атентату, на фасаді будинку встановили меморіальну таблицю. Втім у даті події припустилися помилки - на один день. Цей дрібний, але показовий факт добре ілюструє складність роботи з пам’яттю та історією в міському просторі.

Прем’єра фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів" знову привернула увагу до адреси вілли. Події стрічки відбуваються в цьому будинку. Режисером фільму виступив капелан ЗСУ отець Михайло Греділь, очільник громадської організації "Апостольська Чота", який хотів привернути увагу до подвигу Лемика, який пожертвував  своїм життям, майбутнім заради того, щоб розповісти світу про голод, що тривав на теренах України.

Будинок сьогодні

Після 1939 року у віллі розміщувалися різні установи. Донедавна тут були приватні оселі та працювали медичні кабінети. Сьогодні ж віллу Розвадовського виставили на продаж за 800 тисяч доларів.

Площа будівлі - приблизно 340 м кв. Продавці наголошують на збереженій автентиці та можливості різного використання: від приватної резиденції до культурного простору чи бутик-готелю.

фото: Нерухомість у Львові, Квартири Львова, оренда та продаж Львів

фото: Нерухомість у Львові, Квартири Львова, Оренда та продаж Львів, фейсбук

У березні цього року віллу вже виставляли на продаж. Тоді за неї просили 850 тисяч доларів. Вочевидь, наразі покупця не знайшли.

• Таємниці Палацу Баворовських у Львові: Кому ексцентричний дивак-мільйонер заповів свої гроші й унікальну бібліотеку