Історія одного бізнесу: як ветеран Сергій Жуковський після поранення розвиває власну справу із виготовлення снеків

Сергій Жуковський до повномасштабного вторгнення мешкав у Запорізькій області. З 2005 року займався підприємницькою діяльністю - починав із рекламної агенції, виготовляв візитівки та фото, а згодом запчастини до техніки.

Коли після 24 лютого 2022 року над домівкою почали літати ракети, Сергій Жуковський вивіз свою родину на Львівщину, там у дружини були знайомі. 

Служба у 80-й бригаді: воїн захищав Україну на Харківщині, Луганщині та Донеччині 

Після цього чоловік прийняв рішення йти до військкомату та захищати свій дім.

"Мене довго не брали, бо до цього моменту взагалі не служив. Два рази я навіть з речами приходив у військкомат, і врешті-решт якось забрали мене туди".

У складі 80-ї десантно-штурмової бригади боєць звільняв території на Харківському напрямку, згодом воював на Луганщині та якийсь час на Донеччині. У рідну Запорізьку область чоловік так і не потрапив.

Жуковський розповідає, що у 2023 році отримав перше звання - молодшого сержанта. Тоді під час штурму лісу під Кремінною пережив перше поранення. Осколок і досі "живе" в його тілі. Друге ушкодження отримав, коли надали звання молодшого лейтенанта. Тоді Сергій був командиром взводу, а коли виконував бойове завдання, передчасно спрацювала вибухівка. Чоловік втратив обидві руки

Зараз військовий перебуває на реабілітації та тільки повернувся з Івано-Франківська, де йому встановили протези. Вони обидва міоелектричні: ліворуч - у формі руки, а праворуч - хук, який є більш функціональним.

"Сушена радість": як військовий повернувся до бізнесу

Рідний дім Жуковських зараз в окупації, повертатися немає куди, а тому наразі сім'я залишається у Львові.

Центр Superhumans, де перебував Сергій, запропонував пройти невеличке навчання з підприємництва, що військовий і зробив. Так ветеран вирішив продовжити свій шлях як бізнесмен.

Фото: Сергій Жуковський

Старший син запропонував виготовляти снеки зі сушеного м’яса. Підліток розумів, що батько вже не може займатися технікою та стукати молотком, а тому навіть допоміг податися на грант, зробив презентацію та вигадав назву для продукту - "Сушена радість".

У веденні бізнесу бере участь уся сім’я: основна робота наразі на дружині, а молодший син також не відстає від старших і наклеює етикетки на пакування. Сергій своєю чергою займається збором замовлень, просуванням сторінок у соцмережах. 

Значно допоміг бізнесу ваучер для ветеранів від міськради. Чоловік пригадує: зробив доповідь, пояснив, що хоче розвиватися, а на захист проєкту прийшов із пачкою м’ясних слайсів, які запропонував скуштувати журі.

За якийсь час Сергію повідомили, що він зайняв 9-те місце в конкурсі й отримає компенсацію за частину витрат, які пішли на закупівлю м’яса та всього необхідного.

Попри те, не обійшлося у підприємництві без неприємних моментів. 

"Ще коли жив у Запорізькі області, всі питання можна було вирішити за допомогою знайомих і одного дзвінка, мали багато контактів, а на новому місці з’явилися проблеми з постачальниками. Оскільки грант я писав під Новий рік, цінова політика на м’ясо була “колюча”, мало хто хотів іти на співпрацю, попри те, що я ветеран і цей грант був мені дуже потрібний. Постачальники просто не хотіли співпрацювати".

На допомогу прийшов реабілітаційний центр. Там владнати проблему вдалося за кілька хвилин, і завдання "із зірочкою" швидко закрили.

Зараз родина продовжує розвивати власну справу та поволі адаптовується у Львові. 15-річний син Сергія вступив до ліцею ім. Героїв Крут, про що давно мріяв, і тепер фактично йде батьковою дорогою. 

Сам Сергій продовжує реабілітацію, створює сайт для продажу м’ясних снеків і планує й далі розповідати світові про власну справу.