Не можна забути: як 9 років тому на Майдані розстрілювали українців

З дерев'яними щитами перші герої розпочали війну з Росією ще 9 років тому. Нині минає річниця найкривавіших і найчисельніших розстрілів на Майдані під час Революції гідності у 2014 році

У ці дні загинула понад сотня українців, які виборювали своє право на свободу. Десятки судових засідань у справах Майдану через масові розстріли міліцією і тітушками мирних протестувальників тривають і донині.

Як відбулася трагедія?

Станом на 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності демонстранти продовжували палити покришки, час від часу застосовувати піротехніку та коктейлі Молотова проти правоохоронців. Ті, своєю чергою, кидали у протестувальників світло-шумові гранати. Вночі до майдану прибули протестувальники зі Львова та Івано-Франківська. Табір "тітушок" у Маріїнському парку з 19 лютого стояв порожнім. 

О 8:30 протестувальникам вдалося зайняти приміщення міністерства агрополітики, близько 10-ї звільнили Жовтневий палац та Український дім. 

Того ж дня в інтернеті з'явились декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють із вогнепальної зброї в неозброєних протестувальників Євромайдану на вулиці Інститутській. До 14-ї години число загиблих досягло 35 осіб, а о 17-й повідомлялося вже про 60 загиблих. 20 лютого після 15-ї години міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом було видано 1000 стволів, з них 408 – тітушкам. 

Розстрілювали мирних протестувальників снайпери (міліціонери, СБУшники), вражали здебільшого голову чи серце, аби не залишити жодного шансу вижити. Саме так поблизу Монумента незалежності в Києві був застрелений Георгій Арутюнян, уродженець Батумі, який мешкав у Рівному. 

Сергій Бондарчук, вчитель з Хмельниччини, загинув від кулі снайпера, коли виносив поранених. Іван Тарасюк з Волині у той кривавий день хотів повісити державний стяг на одному з об'єктів Євромайдану. Снайперська куля влучила йому в голову і пробила легені. Іванові був лише 21 рік. І таких в той день, за інформацією медиків Майдану, була сотня. З них 58 осіб ідентифікували того ж дня. 

Тіла загиблих переносили до Михайлівського Золотоверхого собору.

Наслідки розстрілів

Через криваві розстріли деякі політики та чиновники переходили на бік Євромайдану. Декілька депутатів навіть заявили про вихід з керівної Партії регіонів.  Про свій перехід на бік протестувальників заявляли й силовики у регіонах. Так, до прикладу, вчинили правоохоронці Львівської та Закарпатської областей. 

Надвечір того ж дня народні депутати почали збиратися у Верховній Раді для обговорення ситуації у центрі Києва. О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову "Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України". Цей правовий акт визнав, що дії силових структур були незаконними.

У постанові парламентарі закликали негайно припинити та не допускати надалі застосування сили, заборонити використання будь-яких видів зброї та спеціальних засобів проти учасників акцій протесту. За прийняття цієї постанови проголосувало 236 депутатів, в тому числі 35 депутатів від фракції Партії регіонів та 35 позафракційних. Жодного голосу не дала лише фракція Комуністичної партії.

Читайте також: Майдан 18 лютого 2014-го: мирний наступ під ВР та БТРи під барикадами. Як це було

До слова, 20 лютого на майдані Незалежності протестувальники під час штурму зірвали з офіцера шеврон МВС Росії, і як речовий доказ продемонстрували його на сцені Майдану. У цей же день розпочалося захоплення російською армією Кримського півострова.

Зазначимо, як повідомляють адвокати родин Героїв небесної сотні та потерпілих Майдану, в 60 провадженнях стосовно тяжких злочинів проти учасників Революції гідності спливають терміни давності.