"Найщасливіші емоції були на третьому заїзді. Розуміла: вже маю медаль", – Олена Старікова

Про емоції та атмосферу на Олімпійських іграх у розмові журналістки "Еспресо.Захід".

 

Олено, ви кілька днів тому повернулися із Олімпіади. Розкажіть, чи вже адаптувалися, як вас зустрічали?

Дуже гарно. Приємно було побачити мера, він зустрічав мене. Я навіть не очікувала, що в мене буде свій автобус. Чимало людей прийшли зустрічати. Чесно, була рада такій підтримці.

На Олімпіаді 2020 ви взяли срібну медаль, за яку у Вас була запекла боротьба. Ви задоволені результатом?

Звісно, завжди хочеться золото. Втім срібло - теж хороший результат. Я довго до цього йшла, багато готувалася і дуже хотіла цю медаль. Це був третій вирішальний заїзд, коли я розуміла, що в мене вже є медаль. Це були мої найщасливіші емоції.

Давайте про тренування. Ви тренуйтеся на львівському велотреці…

Так, я готувалася на трьох треках, які є в Україні. Спочатку в Харкові, потім в Києві, а фінальні тренування були у Львові.

Ви тримайтеся України, хоча знаю, наших спортсменів кличуть за кордон. Чому?

Мені подобається наша країна, напевно, я патріотка. Можливо, когось і кличуть представляти інші країни, але мені Україна подобається. Мене тут все влаштовує.

Розкажіть про те, що відбувається всередині Олімпіади. Ви приїжджаєте туди, що далі відбувається?

Чесно, я навіть не відчула цієї атмосфери олімпійської. Наш вид спорту, велотрек розташований за близько двохсот кілометрів від олімпійського містечка. Ми жили в готельному комплексі і я бачила лише своїх велосипедистів. Ми вже звикли один до одного, адже постійно їздимо на різні змагання, всі знаємося. Я приїхала за день до змагань, то лише встигла трохи потренуватися, зібрати велосипед і на старт. Навіть часу на хвилювання не було.

А зі спортсменами з інших країн вдавалося поспілкуватися?

Я б не сказала, що ми всі дуже дружелюбні. Кожен сам собі ходить, звісно,  вітаємося між собою, питаємо, як справи, але у кожного на змаганнях свої думки. Кожен хоче показати найкращий результат, особливого спілкування немає.

Про львівський велотрек кажуть, що він не у найкращому стані. Що скажете про наше забезпечення спорту.  Як тренуються наші спортсмени?

Особисто в мене була дуже добра підтримка. Мені купили найкращий велосипед: у мене були сучасні колеса, обладнання. Мій тренер все для мене зробив, підтримка була від міста. Конкретно за себе я всім задоволена.

Розкажіть про свій тренувальний день. Як ви готуєтеся до Олімпіади чи інших змагань, скільки у вас часу в день займає спорт?

Завжди прокидаюся з гарним настроєм. Встаю, готую сніданок і потім йду на тренування. У мене щоденно є два тренування по дві години, де виконую велосипедні вправи. Відтак чотири години вдень спортом займаюся.

У багатьох була проблема з тренерами. Вони не поїхали на Олімпіаду. Чому виникла така проблема та, зрештою, хто поїхав замість них?

Я не знаю, як у інших, але мене мій тренер підготував на найвищому рівні. Саме завдяки йому добилася цього результату. Коли ми приїжджаємо на трек, я вже все знаю.

Тобто тренер не потрібен на старті?

Звісно, було б добре, якби тренер поїхав, бо тут скоріше потрібна психологічна підтримка: вивести на старт, сказати якісь слова, поправити комбінезон.

З вами тренер поїхав?

У мене був тренер, але не особистий. Коли біля тебе є людина з твоєї країни, знає, як вивести, перевірити велосипед. Зі сторони така підтримка завжди потрібна.

Під час Олімпіади виник скандал з обіймами української спортсменки з росіянкою. Так склалося, що наші спортсмени мають військові звання, хоча не мають стосунку до війська. Як думаєте, у стані війни потрібно змінювати ці радянські релікти?

Я думаю, що ми маємо завдання показувати найкращі результати для нашої країни, все решта – не важливо.

Але ж на Сході люди ризикують своїм життям та здоров’ям і захищають зі зброєю у руках українську землю.  А спортсмени тренуються на мирній території…

Кожен просто виконує свою роботу. Ми гідно представляємо нашу країну серед інших. Я вважаю це великим здобутком, адже нас знають у світі.

Ось ви військовозобов’язана. А перед змаганнями Міністерство оборони чи керівництво говорить, як повинні спортсмени себе поводити на міжнародній арені?

Так. Нам керівництво перед Олімпіадою сказало, що бажано не обійматися з російськими дівчатами, бо ми представляємо нашу країну та Збройні сили України.

На завершення розкажіть, що плануєте робити далі після Олімпіади 2020?

Я далі тренуюся, адже у мене невдовзі буде чемпіонат України, а потім Європи та світу. Тому я далі в роботі.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.