Найкраще людину стабілізує творчість і культура, - Галина Вдовиченко

Про це інформує Еспресо.Захід 

Відома українська письменниця та журналістка зі Львова, авторка книг для дітей та дорослих Галина Вдовиченко представила на розсуд публіки ще одну свою творчу грань - дебютувала як авторка колажів. Поштовхом до такого заняття став вал негативних новин про російську агресію в Україні та спроба внутрішньо себе стабілізувати.

Як розповіла Галина Вдовиченко, коли вона щось витинає з паперу, це її заспокоює. Помітила, що творення нових світів з фрагментів картинок, що колись прикрашали рекламні проспекти, журнали, флаєри чи іншу друковану продукцію, призначену в часі на викидання, не просто її розраджує, а захоплює настільки, що в момент творення забуває про все на світі. Придумуючи сюжети та добираючи кольори, письменниця ще раз на собі відчула, як помилялася українська влада, коли не надавала культурі першорядної ваги та як працює з людським єством арт-терапія.

"Таке враження, що сьогодні світ розсипався на друзки, - каже Галина Вдовиченко, - і ми стоїмо перед необхідністю зібрати його в новій комбінації. Бо попри все, щоб вижити, потрібно щодня знаходити (хай у дрібницях) радість, впевненість, триматися за щось… Не можу сказати, що зараз ефективно пишу. А от творчість руками - саме те".

Перший колаж, який виріс у триптих, Галина Вдовиченко створила з ілюстрацій латвійського художника та засушених квітів, які назбирала під час  прогулянки до лісу. І пішло-поїхало. Придуманий сюжет, нарізані під нього фрагменти зображень, сухий клей… Та відчуття необхідності взяте те все під скло, яке, хоч і крихке, але здатне той новий створений світ зберегти. Як крихка людська оболонка здатна зберігати силу людського духа.  

Сьогодні Галину Вдовиченко вже геть не дивує, чому на Одеський міжнародний літературний фестиваль, який через війну цього жовтня відбувся у Грузії, дівчинка-біженка із Запоріжжя взяла котика, котрого сама зробила із валяної вовни. Й властиво, чому вона з цієї вовни щось робила. 

"Загальноприйнята дата виникнення колажу в європейському мистецтві - 1912 рік, коли Пабло Пікассо створив свій "Натюрморт з плетеним стільцем", - ділиться думками Галина Вдовиченко.  - Коли мені мій син сказав, що в кріслі-качалці діти продавили спинку, я подумала: "О, вийде чудовий натюрморт зі зламаним стільцем". Упіймала себе на тому, що коли створюєш колажі, думки починають працювати по-іншому. Та й загалом, коли заглиблюєшся у творення, мислиш інакше. Не знаю, як довго триватиме це моє захоплення (зараз мені хочеться занурюватися у це мистецтво далі й далі), але здається, що знайшла щось,  що від подальшого мого життя буде уже невіддільне. Хоча… Великий творчий вибух пережила, коли народила сина. Тоді мене просто розривало на частини від бажання малювати олійний живопис. І я малювала. Не просто малювала, а отримувала шалену насолоду від усього процесу, починаючи від грунтування полотна. Пригадую, як мама приносила мені з роботи в дитячому садочку старі портрети Леніна чи якихось інших діячів СРСР (які замінювали на нові), і я забілювала ті обличчя, щоби натомість згодом створити тут власні світи. І пригадую той свій стан, коли на щось інакше, окрім сім'ї та творчості, розмінюватися не хотілося. Однак минув час, і олійне малярство відійшло. Брати пензель до рук внутрішньої потреби не відчуваю донині".

Галина Вдовиченко зізналася, що формат колажу - потреби складати гармонію з уламків та фрагментів - уже в загальнонаціональному масштабі - продиктувала Україні війна. Так, це нестерпно боляче, гірко, розпачливо втрачати близьких і дім. Але потрібно жити. І для того, щоб вижити, уміння колажного погляду на світ може стати дуже помічним.

До речі, письменниця зізналася, що саме колаж стане формою її наступного роману.  

• Усі крапки над "і" за всі віки нарешті будуть розставлені саме сьогодні, - розмова з відомою львівською письменницею  Галиною Вдовиченко – про дітей, травми та про перемогу 
• Відома львівська письменниця Галина Вдовиченко та художниця з Маріуполя Анастасія Пономарьова створили спільний цикл "Казки-22 і казки на листівках", що їх покликало до життя повномасштабне вторгнення Росії в Україну
• Завдяки 30 незрячим дітям  віком від 6 до 16 років з різних куточків України книга львівської письменниці Галини Вдовиченко "Ліга непарних шкарпеток" отримала аудіоверсію